Що розкаже ліпідограма про серце та судини?

Ліпідний обмін складається з процесів розщеплення, перетворення та всмоктування ліпідів у травному тракті. Певні негаразди зі здоров’ям можуть порушувати ліпідний обмін, створюючи сприятливі умови для розвитку серцево-судинних захворювань.

Ліпідограма, або ліпідний профіль, — комплексне дослідження, яким визначається рівень ліпідів (жирів) у крові. Результати дозволяють зрозуміти, чи є в людини ризик захворіти на серцево-судинні недуги. Також метод діагностики дає змогу виявити порушення жирового обміну.

Лабораторне дослідження передбачає взяття крові для оцінки наступних її показників:

1. Загальний холестерин — основні жири, що транспортуються в кров з їжі та продукуються клітинами печінки й інших органів.
2. Ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ, або так званий поганий холестерин) — атерогенні фракції: після їх розпалу холестерин затримується на стінках судин.
3. Тригліцериди — нейтральні ліпіди, що забезпечують організм енергією.
4. Ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ, або так звані корисні ліпіди) — єдині ліпідні фракції, відповідальні за протидію осіданню холестерину на стінках судин. ЛПВЩ транспортують холестерин до печінки, звідки він виводиться з організму.

Коефіцієнт атерогенності визначається за формулою: (загальний холестерин – рівень ЛПВЩ) / показник ЛПВЩ. В нормі коефіцієнт атерогенності дорівнює 2,2–3,5.

Під час тлумачення ліпідограми лікар враховує такі фактори ризику розвитку серцево-судинних недугів, як стать, вік, спадковість, супутні негаразди зі здоров’ям, наприклад, цукровий діабет та ожиріння.
 

Відхилення від норми щодо всіх аналізованих показників свідчить про наявність проблеми:

• Підвищена концентрація холестерину означає ризик потовщення та ущільнення стінок артерій та, як наслідок, локальне порушення кровообігу. В пацієнта, в якого на стінках артерій утворюються або потенційно можуть виникати холестеринові бляшки, може статися інсульт та інфаркт міокарда.
• Занижений рівень ліпопротеїнів високої щільності сигналізує про ймовірність розвитку атеросклерозу.
• Ліпопротеїни низької щільності навіть більшою мірою, аніж показник загального холестерину в плазмі крові, дають зрозуміти, наскільки значним є ризик утворення холестеринових бляшок та серцево-судинних недугів. Тобто, якщо холестерин в нормі, лікар може перевірити рівень ЛПНЩ, і за його підвищенням визначити, що ліпіди крові є атерогенними.
• Понаднормовий показник тригліцеридів інформує про ризик розвитку артеріальної гіпертензії, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, порушення мозкового кровообігу, спричиненого ураженням церебральних судин.

Якщо загальний рівень холестерину високий через ЛПНЩ, що також підвищує коефіцієнт атерогенності, лікар призначить дієту та відповідне лікування, аби нормалізувати ліпідний показник.

Підвищений коефіцієнт атерогенності свідчить про те, що «шкідливі» фракції ліпідів переважають. Це може вказувати на ураження судин людини атеросклерозом. Проте підвищення рівня ліпідів можуть викликати й такі чинники, як:

• Вагітність.
• Надмірне споживання масних страв, особливо протягом доби перед візитом до лабораторії.
• Тривале обмеження себе в їжі.
• Нікотинова залежність.
• Вплив на організм анаболічних стероїдів.

Знижений рівень ліпідів може спостерігатися при прийманні деяких антибіотиків, протигрибкових препаратів, статинів, алопуринолу, естрогенів. Постійні фізичні навантаження та раціон, в якому обмаль тваринних жирів, сприяють зниженню показника.

Лабораторне дослідження, за допомогою якого можна визначити індекс атерогенності, слід робити людям, які:

• Мають вік понад 45 років (чоловіки) та 55 років (жінки).
• Страждають на цукровий діабет, мають зайву вагу та гіпертонію.
• Мають такі шкідливі звички, як паління та вживання спиртовмісних напоїв.
• Знають, що в них підвищений рівень загального холестерину.
• Мають найближчих родичів, в яких діагностовано захворювання судин та серця.
• Часто вживають смажену та жирну їжу й фаст-фуд.
   

Дослідження має проводитися регулярно, якщо раніше було виявлено стенокардію, перенесено інсульт чи інфаркт, проте кров треба здавати не раніше, ніж через 3 місяці після пережитого інфаркту.

За результатами ліпідного профілю лікар визначає, чи дієвим було лікування, спрямоване на зниження тригліцеридів і ліпопротеїнів низької щільності та чи допомогла пацієнту призначена дієта.