Дослідження антитіл для оцінки стану щитоподібної залози 

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) серед ендокринних порушень захворювання щитоподібної залози посідають друге місце після цукрового діабету.

Близько 200 млн людей страждають на патологію щитоподібної залози. За останні 5 років кількість захворювань щитоподібної залози в Україні збільшилась у п’ять разів.  

Щитоподібна залоза — ендокринний орган, який виробляє гормони трийодтиронін (Т3), тироксин (тетрайодтиронін Т4) та кальцитонін. Секрецію тиреоїдних гормонів стимулює гормон гіпофіза тиротропін (тиреотропний гормон (ТТГ)), рівень якого регулює тироліберин гіпоталамуса. Т3 є активною формою тиреоїдних гормонів, що відіграє важливу роль у регуляції метаболізму та функції органів та тканин. Кальцитонін залучений у регуляцію гомеостазу кальцію (Са2+) та мінералізації кісток. Гормони щитоподібної потрібні для нормального функціонування практично всіх органів та систем організму. 

Коли щитоподібна залоза не може виробляти достатню кількість гормонів, розвивається гіпотиреоз — зниження функції щитоподібної залози. Коли ж гормону виробляється забагато, виникає гіпертиреоз. 

Широка доступність лабораторних аналізів на антитіла до маркерів захворювань щитоподібної залози може викликати запитання у пацієнтів та клініцистів. А саме, про що насправді говорять нам антитіла до маркерів діяльності щитоподібної залози?  

Аутоантитіла до щитоподібної залози є важливим інструментом у діагностиці та лікуванні захворювань щитоподібної залози (включаючи тиреоїдит Хашимото та хворобу Грейвса), а також при нагляді за раком щитоподібної залози та для оцінки стану щитоподібної залози під час вагітності. 

Види антитіл та їх оцінка при різних захворюваннях щитоподібної залози 

Антитіла до тиреопероксидази (АТ-ТПО) – аутоантитіла, які направлені проти ферменту апікальної частини фолікулярних клітин щитоподібної залози, що каталізує йодування тирозину у тиреоглобуліні в процесі синтезу тиреоїдних гормонів (Т3 і Т4). 
Антитіла до тиреоглобуліну (АТТГ) – аутоантитіла до білка-попередника тиреоїдних гормонів. Вони зв’язують тиреоглобулін, порушуючи синтез гормонів і викликають гіпотиреоз. 
Антитіла до рецептора ТТГ (АТрТТГ) – зв’язуються з рецептором до ТТГ і можуть мати гальмівний, нейтральний або стимулюючий ефект. 
Підвищення рівнів антитіл асоційоване часто є ознаками аутоімунних захворювань щитовидної залози, а саме – аутоімунного тиреоідиту (Хашимото) та хвороби Грейвса (дифузний токсичний зоб). 

Зміни рівню антитіл при аутоімунному тиреоїдиті (тиреоїдит Хашимото) 

Тиреоїдит Хашимото – аутоімунне захворювання, пов’язане з порушенням імунологічної толерантності та дисфункцією Т- і В-лімфоцитів. Результатом цього є утворення аутореактивних антитіл, які зв’язуються з клітинами щитовидної залози та руйнують її. Результатом аутоімунного ураження щитоподібної залози при тиреоїдиті Хашимото часто є заниження секреторної функції залози та рівню  тиреоїдних гормонів Т3 і Т4  з компенсаторним зростанням рівню ТТГ. 

У 90% пацієнтів із тиреоїдитом Хашимото виявляється підвищений титр АТ-ТПО, а 50% хворих мають підвищений рівень антитіл до АТТГ. Антитіла до АТ-ТПО і АТТГ залучені в процеси руйнування тканин щитоподібної залози і використовуються як маркер її аутоімунних захворювань. Ці антитіла можуть впливати на синтез гормонів щитоподібної залози, викликаючи дисфункцію щитоподібної залози (зазвичай гіпотиреоз).  

Що робити, якщо виявлено підвищення рівнів АТ-ТПО і АТТГ? 

• Звернутися до лікаря та пройти обстеження 
• Проводити регулярний моніторинг сироваткового ТТГ і вільного Т4 принаймні раз на рік.  

Підвищені рівні АТ-ТПО і АТТГзбільшують ризик розвитку дисфункції щитоподібної залози під час вагітності, або за умов прийому таких препаратів, як: аміодарон (використовується для лікування аритмій); літій (використовується при використанні психічних розладів); інгібітори тирозинкінази (ІТК) – таргетні препарати при лікування рак; інгібітори імунних контрольних точок (ІКТ) за умов імунотерапії раку.  

Дослідження антитіл при хворобі Грейвса (дифузний токсичний зоб) 

Визначення антитіл до маркерів захворювань щитоподібної залози можуть допомогти розібратися в диференційній діагностиці тиреотоксикозу. При хворобі Грейвса підвищений рівень стимулюючих АТрТТГ, які зв’язуються з рецептором до ТТГ і активують секреторну активність (і підвищення рівні Т3 і Т4) клітин щитоподібної залози. Тому для діагностики хвороби Грейвса активно використовують оцінку титру АТрТТГ Оскільки АТрТТГ також зв’язуються з фібробластами та міоцитами орбіти, високий рівень цих антитіл може викликати екзофтальм і гіпертрофію очних м’язів (офтальмопалія). Рівень АТрТТГ може контролювати реакцію на лікування щитоподібної залози, яке не завжди відображає біохімічну тяжкість гіпертиреозу. 

Окрім підвищеного рівню АТрТТГ, типовими лабораторними знахідками при хворобі Грейвса є:  
•    підвищення рівнів Т3 і Т4; 
•    Зниження рівню ТТГ . 

Дослідження при раку щитоподібної залози 

Сироватковий тиреоглобулін (ТГ) є надійним онкомаркером при раку щитоподібної залози. Злоякісні пухлини щитоподібної залози, такі як, папілярний і фолікулярний рак призводять до збільшення продукції ТГ, що може бути ознакою їх рецидиву Визначення цього параметру використовують для спостереження за пацієнтами після операції тиреоїдектомії (видалення щитоподібної залози) при раку щитоподібної. 
TГ - це білок, який виробляється клітинами щитоподібної залози та накопичується в фолікулі у складі колоїду, він є необхідним для утворення тиреоїдних гормонів Т3 і Т4. Його наявність у крові після тиреоїдектомії є ознакою того, що пацієнт все ще має залишки щитоподібної залози. 
Отже, визначення рівню ТГ у пацієнтів з раком щитоподібної залози після початку лікування дозволяє відповісти на запитання щодо: 

• ефективності лікування 
• виявлення рецидиву захворювання.  

Рівень ТГ потрібно контролювати після тотальної тиреоїдектомії, незалежно від того, проводиться чи ні абляція радіоактивним йодом. Проте визначення ТГ не є інформативним для людей, які перенесли лише гемітиреоїдектомію. 
Підвищення рівня ТГ вказує на стійкий або рецидивуючий рак щитоподібної залози, який потребує подальшого обстеження або лікування. Однак, коли рівні АТТГ також виявлені, то рівні ТГ можуть бути не інформативним. Важливо завжди контролювати рівні АТТГ і ТГ, навіть якщо АТТГ спочатку негативні, оскільки деякі пацієнти можуть генерувати АТТГ з часом.  

Визначення антитіл до маркерів функціонального стану щитоподібної залози під час вагітності 

Гормони щитоподібної залози необхідні для нормального розвитку плода. Гормони щитоподібної залози матері, проникаючи через плаценту, з самого початку вагітності беруть участь у закладці та розвитку органів та систем ембріона, особливо нервової, серцево-судинної систем та опорно-рухового апарату. Після 12-14 тижня вагітності щитоподібна залоза плода починає виробляти свої гормони. Ризик несприятливих наслідків вагітності, включаючи викидень, підвищується у жінок з позитивним титром АТ-ТПО і підвищеною концентрацією ТТГ.  
Важливо також пам’ятати, що у вагітних жінок із хворобою Грейвса в анамнезі, вимірювання титру АТрТТГ може надати корисну прогностичну інформацію про плід, оскільки антитіла, що стимулюють рецептори ТТГ, можуть проникати через плаценту, підвищуючи ризик розвитку гіпертиреозу плода. 

Автор: Тетяна Фалалєєва, професор, науковий консультант Медичної лабораторії CSD
 
Джерела: 
1.    A Thyroid Antibody Primer in Five Quick Cases Available online: https://www.medscape.com/viewarticle/962626?src=soc_fb_211120_mscpedt_n… (accessed on Nov 24, 2021)2.  
2.    Ralli M. et al. Hashimoto's thyroiditis: An update on pathogenic mechanisms, diagnostic protocols, therapeutic strategies, and potential malignant transformation. Autoimmun Rev. 2020 Oct;19(10):102649. doi: 10.1016/j.autrev.2020.102649.