Павліна Боцюн, Наталя Спалєк: Цитологічне дослідження щитоподібної залози в CSD

Тиреоїдні раки в Україні, на жаль, не мають тенденції до зниження. Це зумовлено негативними наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.

Варто звернути увагу, що найбільш поширені форми цього раку (папілярний та фолікулярний) добре піддаються лікуванню. У пацієнтів, в яких патологічний процес виявлено на стадії метастазування у лімфовузли, відсоток виживання складає 70-80% , а за умови відсутності екстратиреоїдної інвазії та метастазів у лімфовузлах - 95%. Це вказує на те, що вчасна та правильна діагностика відіграє вирішальну роль у прогнозі перебігу захворювання.

Спеціалісти Медичної лабораторії CSD проводять молекулярні, гістологічні та цитологічні дослідження щитоподібної залози.

Молекулярне дослідження ставить за мету діагностику пухлин щитоподібної залози, визначення злоякісного росту та доцільності виконання оперативного втручання.
Гістологічне дослідження  має важливе значення для діагностики раку щитоподібної залози, визначає подальше лікування та дає можливість оцінити ризик рецидиву. 
Перевагою  цитологічного дослідження є його вища ефективність на доопераційному етапі у порівнянні з гістологічним дослідженням. Застосування гістологічного доопераційного дослідження (товстоголкові, трепан-біопсії) обмежене більшими ускладненнями за рахунок інтенсивного кровопостачання залози та анатомічного розташування.
Для цитологічного дослідження використовують матеріал, отриманий методом тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії щитоподібної залози(ТАПБ). Тому це простий, безпечний, безболісний доопераційний метод морфологічної верифікації патологічного процесу, який при необхідності можна повторити. Крім того, цитологічне дослідження можна застосовувати при терміновій інтраопераційній діагностиці, зазвичай, паралельно з гістологічним.
Мета цитологічного дослідження при захворюваннях щитоподібної залози - зменшення кількості невиправданих хірургічних втручань у пацієнтів з непухлинними процесами і виявлення хворих з пухлинами для своєчасного оперативного лікування або ранньої діагностики злоякісних новоутворень.

Основним показанням до тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії щитоподібної залози є вузловий зоб: всі солітарні або домінантні вузли діаметром більше 1 см, виявлені у еутиреоїдних пацієнтів. При еутиреозі ТАПБ краще підходить в якості початкового діагностичного дослідження тиреоїдного вузла, ніж сканування. При тиреотоксикозі дослідження оптимально почати зі сканування, однак результат сканування не повинен виключати необхідність ТАПБ. Однак, обов’язково потрібно робити пункцію поодиноких "холодних" вузлів.

При виконанні пункційної біопсії необхідний УЗ-контроль.

Особливо, у таких випадках:
-    при вузлових утвореннях розміром менше 1,5 см та кістозних (складних) вузлах для гарантованої аспірації тканинного компонента;
-    вузлах, локалізованих по задній стінці і будь-яких інших вузлових утвореннях розміром більше 1 см, які важкі для пальпації (особливо у пацієнтів великої статури, з розвиненим м'язовим шаром або з надмірно розвиненою підшкірно-жировою клітковиною);
-    при багатовузловому зобі (при цьому вибирають домінантні вузли (найбільші або "несприятливі" з точки зору лікаря або фахівця з ультразвукової діагностики)).

Однак, цитологічне дослідження здатне допомогти уточнити план ведення хворих і при дифузному нетоксичному зобі, так як дозволяє провести диференційний діагноз між колоїдним або паренхіматозним зобом і аутоімунним тиреоїдитом.
При чітких клінічних ознаках злоякісного процесу морфологічна верифікація також необхідна для уточнення плану лікування. Зокрема, при анаплазованому раку і злоякісних лімфомах оперативне втручання не показано, а лікувальна тактика різна.
В Медичній лабораторії CSD, як і в багатьох медичних установах світу, при цитологічному дослідженні щитоподібної залози використовується класифікація Bethesda: The Bethesda System for Reporting Thyroid Cytopathology (BSRTS), прийнята на конференції Національного Інституту Раку, 22-23 жовтня 2007 у м. Бетесда (США, Меріланд). Вона сприяє налагодженню взаєморозуміння між цитопатологами та клініцистами. Останній перегляд цієї класифікації відбувся в 2017 році. У зв`язку з появою нових розробок в області тиреоїдної патології, внесено зміни у тактику ведення пацієнтів з вузловими утвореннями щитоподібної залози. Впроваджено молекулярне тестування в діагностичну практику в якості доповнення до цитологічного дослідження. Його можна проводити  на цитологічних зразках без додаткового забору матеріалу, що є дуже зручним для пацієнтів.
Класифікація Бетесда передбачає розподіл цитологічних зразків за шістьма загальними діагностичними категоріями:

*Cibas E.S, Ali S.Z. Thyroid. – 2017. – Vol. 27(11). DOI: 10.1089/thy.2017.0500; Ali S, Cibas E 2018 The Bethesda System for Reporting Thyroid Cytopathology: Definitions, Criteria, and Explanatory Notes. Second edition. Springer, New York, NY
** Вибір тактики базується на клінічних та УЗ-даних, окрім цитологічного заключення.

При отриманні повноцінного матеріалу і можливості більш точно інтерпретувати отриманий клітинний склад, можна очікувати від лікаря-цитолога висновок у впевненій або імовірній формі, відповідно до цитологічних і гістологічних (МКБ-О) класифікацій: 
•    при доброякісних непухлинних поразках - тиреоїдит (аутоімунний, гранулематозний, фіброзний), клітинний або колоїдний зоб та інші ураження;
•    при злоякісних ураженнях - уточнення форми раку (папілярний, фолікулярний, медулярний, недиференційований, анапластичний).

Висновки цитолога "матеріал отриманий з ділянки кістозної дегенерації" або "лімфоїдної інфільтрації" зазвичай пов'язані з доброякісними ураженнями (зоб з кістозною дегенерацією, лімфоматозний тиреоїдит та ін.), однак не виключають пухлинного процесу, тому для уточнення діагнозу необхідно зробити повторну пункцію з більш ретельним її виконанням.
Лабораторія CSD в своєму арсеналі має всі методи лабораторної та морфологічної діагностики, які  необхідні клініцисту для встановлення природи патологічного процесу щитоподібної залози та вибору оптимальної тактики ведення пацієнта.