ГЕНЕТИЧНІ ПАНЕЛІ ДЛЯ СКРИНІНГУ СПАДКОВОГО РАКУ
ДІЗНАЙСЯ ПРО СВІЙ РИЗИК СПАДКОВОГО РАКУ
ПОПЕРЕДЬТЕ РОЗВИТОК ОНКОЛОГІЇ
За даними NCI (National Cancer Institute) близько 10 % клінічних випадків розвитку онкологічних захворювань обумовлено спадковими генетичними мутаціями.
Найчастіше генетичними факторами ризику розвитку спадкового раку є гермінативні (спадкові) мутації в генах, що контролюють інтактність геному, процеси поділу та гибелі клітин в організмі. Ці гени кодують білки, що регулюють виправлення пошкоджень генетичного коду або запобігають пухлинним процесам через регуляцію клітинного циклу та апоптозу.
Класичний приклад – спадкові мутації в генах BRCA1 і BRCA2. Ці гени залучені до процесів системи репарації дволанцюгових розривів ДНК шляхом гомологічної рекомбінації (HRR -Homologous Recombination Repair) та рекомендовані до тестування для виявлення спадкової схильності до раку грудних залоз, яєчників, простати та підшлункової залози. Саме успадкування мутацій в генах системи HRR призводить до збільшення ризику розвитку раку. Однак, в процеси HRR-репарації залучені й інші гени. Вони опосередковують роль BRCA1 та BRCA2 в клітинних процесах та також рекомендовані до тестування для визначення спадкової схильності до раку.
Генетичний скринінг осіб групи ризику необхідний насамперед з метою виявлення здорових носіїв спадкових мутацій, адже окрім можливості зменшити вплив інших факторів за рахунок здорового способу життя, впровадження систематичного моніторингу дозволяє виявити рак на ранній стадії, а сучасні методи боротьби зі злоякісними пухлинами – в багатьох випадках повністю вилікувати хворобу. Бо рак – виліковний!
ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО СПАДКОВІ ФОРМИ РАКУ?
Козаков Денис Сергійович, Молекулярний генетик Відділу молекулярної патології та генетики Медичної лабораторії CSD відповів на найбільш актуальні питання та розповів в яких саме генах відбуваються гермінативні мутації, що призводять до розвитку спадкових форм раку.
Варто зауважити, що частота спадкових раків значно варіює серед різних видів злоякісних новоутворень різної локалізації. Найвища частота спадкових форм раку притаманні наступним захворюванням:
- Рак яєчників
- Рак грудної залози
- Рак простати
- Рак підшлункової залози
- Рак шлунку
- Колоректальний рак
За рекомендаціями NCCN тестування на спадкові раки включають гени, що відносяться до групи генів репарації шляхом гомологічної рекомбінації (HRR), а саме: ATM, BARD1, BRCA1, BRCA2, BRIP1, CHEK2, EPCAM, NBN, NF1, PALB2, PTEN, RAD51C, RAD51D, STK11 та TP53, а також CDH1, CDKN2A, EPCAM, і гени системи репарації помилок комплементарності (MMR), включаючи MLH1, MSH2, MSH6, PMS2. При цьому вибір генів для тестування залежить від показань (локалізації, типу раку). Гени HRR є обов’язковими компонентами панелей для оцінки спадкової схильності до розвитку раку грудей, яєчників, простати та підшлункової залози. Наприклад, генетична панель MyGene HRR в Медичній лабораторії CSD включає весь перелік генів для вказаних спадкових раків. Крім того, для оцінки генетичної схильності щодо розвитку меланоми рекомендована оцінка CDKN2A, а для колоректальних раків важливим є тестування генів MMR (Mismatch Repair) генів, які відповідають за репарацію помилок компліментарності ДНК.
HRR – це комплекс генів, які забезпечують складний процес репарації ДНК шляхом гомологічної рекомбінації. Гени, залучені в цю систему, беруть участь у відновленні серйозних пошкоджень ДНК, в тому числі дволанцюгових розривів. Така репарація відбувається шляхом залучення матеріалу гомологічної хромосоми. Як всі пам’ятають з курсу шкільної біології, ми маємо 46 хромосом - 23 набори парних хромосом. Кожна хромосома складається з ДНК і білків. Кожна нитка ДНК представлена подвійним ланцюжком нуклеотидів, розташованих за принципом компліментарності. І маючи один ланцюжок, можна побудувати другий. Отже при пошкодженні одного ланцюга репарація здійснюється шляхом відтворення нормальної будови за “інструкцією” наданою у збереженому ланцюгу.
Саме у таких випадках на допомогу приходять гени системи HRR, що ініціюють репарацію шляхом залучення неураженої другої (гомологічної) хромосоми – бо там є аналогічна інструкція. Система HRR знаходить потрібну ділянку гомологічної хромосоми і вирізає фрагмент одного з двох ланцюгів ДНК, яку як “латку” вмонтовує у пошкоджену хромосому, і на її основі відновлюється другий ланцюжок ДНК. В результаті - обидві хромосоми мають початковий генетичний код, і всі здорові.
Не дивно, що спакодкові мутації в генах HRR мають серйозні наслідки. Бо при значних пошкодженнях і дволанцюгових розривах можливість відновлення пошкодженої ДНК обмежена. Помилки (мутації) накопичуються, і ризик розвитку злоякісних пухлин росте.
Навіть за наявності спадкових мутацій у генах HRR рак розвивається не у всіх і не одразу. Такі мутації визначають підвищення вірогідності розвитку раку з віком. Причина криється в механізмах нашої внутрішньої профілактики і феномену “резервного копіювання”, що забезпечує певний захист від незворотніх пошкоджень за рахунок двох ланцюгів в ДНК, або двох гомологічних хромосом, в яких з одної копії можна відтворити іншу.
У здоровій тканині при пошкодженні генів групи HRR або успадкуванні пошкодженого гена від батьків, «непрацездатною» є лише одна копія цього гену. За таких умов друга копія цього гену буде продукувати робочий білок та підтримувати здоровий клітинний функціонал систем репарації. Вплив зовнішніх факторів щодня спричиняє тисячі генетичних мутацій в організмі, що накопичуються з віком. Системи репарації ДНК, у свою чергу, протидіють цим змінам та виправляють помилки генетичного коду. Зазвичай, коли більшість клітинних підсистем зазнають генетичних мутацій, в клітині завжди є друга копія такого ж самого гена, яка забезпечить продовження функціонування клітини.
Проте при пошкодженні другої та єдиної «здорової» копії (феномен “подвійного удару” - тобто ушкодження обох алелей (копій) гену) ризик розвитку злоякісних новоутворень зростає. Проте, коли одна з копій пошкоджена з народження, такі мутації можуть призвести або до ліквідації пошкодженої клітини або до неможливості відновлення пошкоджень ДНК, накопичення мутацій в геномі та неконтрольованого розмноження/росту, що є одною з характеристик онкогенезу.
ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО МОЖЛИВІ СПАДКОВІ МУТАЦІЇ В ГЕНАХ?
Інформація про наявні мутації в генах дозволяє лікарю оцінити ризик розвитку раку та створити персональний план із заходами моніторингу пацієнта, а також розробки профілактичних заходів щодо зниження ймовірності розвитку раку в випадку, якщо мутація виявлена.
Так, наприклад, при виявленні мутації BRCA1 або BRCA2 превентивне видалення молочних залоз в 10 разів знижує ризик розвитку раку у жінок із спадковою схильністю, крім того лікар може призначити гормональну терапію з метою зниження ризику розвитку раку молочної залози та яєчникків.
Тривалий час лікування онкологічних пацєінтів грунтувалося виключно на клінічних даних та патологоанатомічних характеристиках пухлин. Дослідження молекулярного профілю злоякісних новоутворень розширило можливості пошуку нових біомаркерів, що відображають механізми розвитку раку, швидкість прогресування, чутливість або резистентність до різних видів терапії. Впровадження молекулярної патології і генетики в клінічну практику є запорукою персоналізації лікування онкохворих та поліпшення якості їх життя.
Виявлення схильності до розвитку онкології допомагає знизити сімейні ризики за допомогою постійного моніторингу, що дає можливість діагностувати онкологічні захворювання на ранній стадії та своєчасно назначити найбільш оптимальний вид терапії.
ГРУПИ ПАЦІЄНТІВ, ЯКИМ РЕКОМЕНДОВАНИЙ ГЕНЕТИЧНИЙ СКРИНІНГ СПАДКОВОГО РАКУ
Критерії NCCN (Національна онкологічна мережа, США) для призначення тестування на виявлення генів, асоційованих із високим ризиком розвитку спадкових форм раку:
- Спадкову мутацію, що визначає схильність до розвитку раку, виявлено у кровного родича;
- У двох і більше близьких родичів виявлено рак.
Якщо рак діагностовано у віці до 45 років;
Якщо аналогічний тип раку було виявлено у близького родича;
За умови виявлення мутацій у пухлині, що відноситься до категорії пухлин з високим відсотком спадкових раків;
Якщо виявлена мутація в генетичному профілі пухлини має клінічні наслідки, такі як схильність до спадкових раків;
Особам, які відповідають критеріям тестування синдрому Лі-Фраумені , синдрому Коудена/синдрому гамартоми PTEN або синдрому Лінча ;
Особам з особистим або сімейним анамнезом що включає:
Рак молочної залози
Рак яєчників
Рак підшлункової залози
Рак передміхурової залози
Колоректальний ракТакож тестування не показане, проте рекомендоване для євреїів Ашкіназі без додаткових факторів ризику.
ПЕРЕЛІК ГЕНЕТИЧНИХ ПАНЕЛЕЙ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РИЗИКУ СПАДКОВОГО РАКУ
Cкринінг на наявність спадкових мутацій в генах в Медичній лабораторії CSD проводиться за методом секвенування наступного покоління (NGS).
Аналіз варіантів на основі методу NGS є найсучаснішою на сьогоднішній день практикою дослідження важливих генетичних змін. Порівняно з ПЛР аналізом, методика NGS фактично усуває вірогідність незнаходження важливих перебудов в межах досліджуваних генів.
MyGene BRCA1/2 - NGS-панель, яка дозволяє визначити наявність усіх спадкових мутацій генів BRCA1 та BRCA2
Панель MyGene HRR відповідає рекомендаціям NCCN та надає повну інформацію щодо спадкових мутацій у генах системи HRR, а саме: BRCA1, BRCA2, CHEK2, BARD1, ATM, TP53, PALB2 та PTEN та інші гени, які підвищують ризик виникнення спадкових форм раку молочної залози, раку яєчників, передміхурової та підшлункової залоз.
Комплексна NGS-панель MyGene PanCancer дозволяє визначати гермінативні мутації у понад 500 генів. Даний молекулярно-генетичний тест включає повний перелік генів, рекомендованих до генетичного скринінгу раку провідними фаховими організаціями (NCCN, ESMO, ASCO та іншими), а також всі групи генів, стосовно яких є наукові докази впливу на вірогідність розвитку онкологічних захворювань.
Перед замовленням дослідження рекомендуємо Вам проконсультуватись з генетиком, щодо розрахунку потенційного онкологічного ризику та доцільністі проведення скринінгу
Венозна кров, забрана в спеціальну пробірку.
Кров можна здати в мережі лабораторних офісів CSD або за місцем проживання з послугою Мобільна медсестра.
Середня тривалість дослідження складає 15 робочих днів від моменту отримання зразку лабораторією. Ви отримаєте звіт про дослідження та зможете обговорити інтерпретацію результатів дослідження з лікарем генетиком Медичної лабораторії CSD.
Отримані результати допоможуть Вашому лікарю створити персональний план із заходами моніторингу, а також розробити профілактичні заход щодо зниження ймовірності розвитку раку в випадку, якщо мутація виявлена.
Отримайте консультацію лікарів лабораторії за призначенням і інтерпретації результатів лабораторних досліджень