Гаптоглобін — це білок плазми крові, що відноситься до фракції альфа-2-глобулінів. В організмі людини він представлений трьома типами: Нр 1-1, Нр 2-1, Нр 2-2. Нр 1-1 є мономером, Нр 2-1, Нр 2-2 — полімери. Гаптоглобін був відкритий в 1938 році, його назва утворена від слова hapto — «зв'язувати». Він синтезується в печінці і постійно присутній в плазмі крові. Патологічні стани, що змінюють рівень гаптоглобіну в крові,— це реакція гострої фази, пошкодження печінки, нирок, аутоімунні захворювання, гемоліз. Функція гаптоглобіну полягає в тому, щоб пов'язувати гемоглобін і брати участь в реакції гострої фази. Гемоглобін міститься в еритроцитах, доставляє кисень до тканин і бере участь в транспорті вуглекислого газу. Час життя еритроцита — 120 днів. Більшість еритроцитів руйнується в селезінці і печінці, однак деяка частина — безпосередньо в судині з виходом гемоглобіну в кровотік (внутрішньосудинний гемоліз). У нормі частка внутрішньосудинного гемолізу невелика. Невелика кількість гемоглобіну зв'язується з гаптоглобіном, потім цей комплекс поглинається клітинами ретикулоендотеліальної системи, наприклад, селезінки. Залізо з гемоглобіну повертається в утворюванні еритроцити, тобто гаптоглобін бере участь в обміні заліза в організмі. Якщо зв'язування вільного гемоглобіну не відбувається, то він потрапляє в нирки і може привести до їх пошкодження. Посилений розпад еритроцитів в кров'яному руслі призводить до збільшення надходження гемоглобіну в кров і, відповідно, до зниження рівня гаптоглобіну. Вироблення гаптоглобіну при гемолізі не підсилюється. Отже зниження рівня гаптоглобіну є важливою ознакою гемолізу, причому саме внутрішньосудинного — гемоліз поза кров'яним руслом зниженням гаптоглобина не супроводжується. Розпад еритроцитів відбувається з різних причин. Спадкові дефекти компонентів еритроцитів (гемоглобіну, мембран, ферментів) роблять еритроцити менш стійкими до різних гемолізуючих факторів. Еритроцити можуть уражатися при інфекційних захворюваннях, наприклад при інфікуванні плазмодієм малярії, гемолітичним стрептококом, при газовій гангрені. Багато речовин природного і штучного походження є гемолітичною отрутою: барвники, свинець, ліки, отрути змій, деякі гриби. Гемоліз може виникнути при переливанні несумісної групи крові, при конфлікті з резус-фактором між матір'ю і плодом. Посилений розпад еритроцитів відбувається у людей зі штучними клапанами серця, і ті, які отримують гемодіаліз. У всіх цих випадках виникає гемолітична анемія, яка супроводжується блідістю шкірних покривів і слизових, слабкістю, потемніння сечі, пожовтіння слизових і шкіри. Можливі ускладнення, що стосуються нирок, через пошкодження їх вільним гемоглобіном. Гаптоглобін відноситься до білків гострої фази — виробляється у відповідь на інфекцію, пошкодження, пухлинний процес. Синтез гаптоглобіну зростає під дією гормону росту, інсуліну, ендотоксинів бактерій, простагландинів і цитокінів. При запаленні він виконує функції антиоксиданту, зменшуючи пошкодження клітин, перешкоджає росту деяких бактерій, наприклад Escherichia Coli — кишкової палички, пригнічує запалення завдяки пригніченню синтезу простагландинів. Крім того, він стимулює ріст судин і бере участь в регуляції імунної системи. Отже при запаленні, пухлинному рості, пошкодженнях хімічними факторами рівень гаптоглобіну в крові підвищується на 4–6-й день після початку дії шкідливого чинника і припиняється через 14 днів після його зникнення. При пошкодженнях печінки порушується її здатність до вироблення білків, що призводить до зменшення кількості гаптоглобіну (так як він синтезується в печінці). При пошкодженнях нирок з сечею губляться білки, які в нормі залишаються в кровотоці, наприклад Нр 1-1, що має найменшу молекулярну масу серед видів гаптоглобіна. У цих випадках вміст гаптоглобіну в крові буде знижуватися. При аутоімунних захворюваннях підвищується активність ферменту, який бере участь в синтезі гаптоглобіну, що збільшує його концентрацію в крові. Найбільш часто аналіз на гаптоглобін застосовують для діагностики гемолітичних анемій і оцінки їх тяжкості.
Для чого призначають дослідження
Для діагностики внутрішньосудинного гемолізу і ступеня його тяжкості. Аналіз дозволяє виявити реакції гострої фази (інфекції, запалення, пухлини, опіку, обмороження, аутоімунних захворювань). Ще дослідження призначається щоби оцінити функції печінки.
Метод дослідження
Колориметричний фотометричний тест.
Біоматеріал дослідження
Кров (сироватка).
Як правильно підготуватися до дослідження
- Натще (8–12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 3–4 годин.
- За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген тощо), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє — тільки за погодженням з лікарем!).
- Якщо відмовитися від прийому ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії.
- За годину перед забором крові не можна палити.
- У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води.
- Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Що може впливати на результат?
- При поєднанні причин, що призводять до зменшення кількості гаптоглобіну в крові, і причин, що призводять до його підвищення, кінцевий результат складно прогнозувати. Наприклад, при інфаркті міокарда рівень гаптоглобіну підвищується (реакція на некроз серцевого м'яза), а потім через гемоліз знижується. Можливо, будуть потрібні додаткові дослідження. Необхідно повідомляти лікарю інформацію про прийняття ліків, а також про наявні хронічні захворювання.
- Рівень гаптоглобіну нижче у новонароджених і у жінок на пізніх термінах вагітності.
Синоніми
Гаптоглобін. Гаптоглобин. Haptoglobin, Hp, HPT, Hemoglobin-binding Protein.
Хто призначає дослідження?
Гематолог, інфекціоніст, терапевт, ревматолог, неонатолог, педіатр, онколог.
