Фосфор – це мінерал, що у організмі як органічних і неорганічних сполук. Терміни "фосфор" та "фосфати" взаємозамінні, коли йдеться про перевірку рівня речовини в організмі, проте варто враховувати, що підраховується кількість неорганічного фосфату. Фосфор необхідний організму для виробництва енергії, виконання функцій м'язової та нервової системи, а також для зростання кісток. Фосфати, будучи своєрідним буфером, відіграють важливу роль у підтримці кислотно-лужного балансу. Фосфор потрапляє до організму з їжею. Перебуваючи у складі багатьох продуктів харчування, він досить швидко всмоктується з тонкого кишечника. Близько 70-80% фосфору в організмі пов'язано з кальцієм, формуючи каркас кісток і зубів, 10% перебуває у м'язах та близько 1% у нервовій тканині. Частина, що залишилася, міститься у всіх клітинах організму як запас енергії. У нормі близько 1% від усього фосфору знаходиться в крові. Багато продуктів харчування (квасоля, горошок, горіхи, злаки, олії, яйця, яловичина, курка, риба) містять значну кількість фосфатів. Стабільна концентрація фосфору підтримується регуляцією процесів всмоктування у кишечнику та виділення у нирках. До того ж рівень фосфатів залежить від кількості паратиреоїдного гормону, кальцію та вітаміну D. До нестачі фосфору (гіпофосфатемії) призводять розлади кислотно-лужного балансу, неповноцінність харчування, мальабсорбція, гіперкальціємія та порушення, що впливають на процеси виділення у нирках. Причиною надлишку фосфору (гіперфосфатемії) може бути надмірне надходження мінералу з їжею, гіпокальціємія та ураження нирок. У людей з помірним дефіцитом цього мінералу симптоми його недостатності можуть виявлятися. Про сильний брак фосфору говорить м'язова слабкість і сплутаність свідомості. Цікаво, що ознаки надлишку фосфору схожі на симптоми недостатності кальцію: м'язові судоми, заціпеніння, непритомність. Фосфорний та кальцієвий обміни тісно взаємопов'язані: при зниженні концентрації кальцію рівень фосфору підвищується, підвищена концентрація одного електроліту в плазмі веде до посиленого виділення нирками із сечею іншого. Багато факторів, що збільшують вміст кальцію, знижують рівень фосфору.
Для чого призначають дослідження?
Для діагностики різних патологічних станів, що викликають порушення фосфорно-кальцієвого обміну, та контролю за їх лікуванням (спільно з перевіркою рівня кальцію, паратиреоїдного гормону та/або вітаміну D).
Метод дослідження
УФ Фотометричний.
Біоматеріал дослідження
Кров (Сироватка).
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Що може впливати на результат?
- Їда перед здаванням крові може призводити до помилкового зниження рівня фосфору.
- Рівень фосфору в крові, взятій увечері, буде вищим за результат від ранкового зразка (через добові коливання концентрації мінералу).
- Гемодіаліз сприяє зниженню концентрації фосфору.
- Лікарські препарати, що підвищують рівень фосфору: анаболічні стероїди, андрогени, бета-адренергічні блокатори, етанол, ергокальциферол, фуросемід, гормон росту, гіпотіазид, фосфоровмісні препарати, вітамін D, тетрациклін, метициллін, ін'.
- Лікарські препарати, що знижують рівень фосфору: діакарб, антациди, що містять алюміній, амінокислоти, анестетики, кальцитонін, карбамазепін, адреналін, естрогени, глюкокортикоїди, інсулін, ізоніазид, пероральні контрацептиви, фені.
Синоніми
Фосфор (сыроватка) / Р Фосфор неорганический. Inorganic Phosphate, Phosphorus, Serum P, PO4, Phosphate.
Що означають результати? Референтні значення
Низький рівень фосфору може бути спричинений:
- передозуванням діуретиків (безконтрольною втратою фосфатів із сечею),
- недостатнім надходженням фосфору з їжею,
- алкоголізмом (найчастіше при цьому є ще ферментна недостатність, порушення харчування та всмоктування),
- опіковою хворобою (відповідно, порушенням балансу багатьох видів обміну та зайвою втратою електролітів та рідини з ураженої поверхні),
- діабетичним кетоацидозом (через посилення метаболізму вуглеводів),
- гіпер- або гіпотиреозом,
- гіпокаліємією,
- постійним застосуванням антацидів,
- рахітом (у дітей) та остеомаляцією (у дорослих),
- гіперінсулінізмом (інсулін бере участь у транспорті глюкози в клітини, неможливому без фосфатів),
- захворюваннями печінки,
- септицемією,
- сильним блюванням та/або діареєю.
Високий рівень фосфору (гіперфосфатемія) найчастіше пов'язаний із порушенням функції нирок та уремією. Його причинами можуть бути:
- ниркова недостатність, будь-який важкий нефрит (з підвищенням рівня креатиніну та сечовини),
- гіпопаратиреоз,
- остеосаркоми, метастатична поразка кісток та мієломна хвороба,
- діабетичний кетоацидоз,
- передозування фосфоровмісними препаратами,
- переломи у стадії загоєння,
- передозування вітаміну D,
- хвороба Аддісона (недостатнє вироблення гормонів наднирниками),
- акромегалія.
Референтні значення:
Дорослі: 0.81-1.45 ммоль/л; Діти: 1.29-2.26 ммоль/л.
Хто призначає дослідження?
Терапевт, уролог, нефролог, ендокринолог, гастроентеролог, дієтолог, гінеколог, педіатр.