IDH1 (codons 105,132) та IDH2 (codons 140,172), ПЛР

Name: IDH1 (codons 105,132) та IDH2 (codons 140,172), ПЛР
Brand: CSD LAB
Price: 5 900 UAH

Код аналізу:

M015

Термін виконання:

7 робочих днів

Ціна

5 900 грн

Замовити

Опис

Підготовка – не потребує спеціальної підготовки

Матеріал: парафінові блоки

Сімейство ферментів ізоцитратдегідрогенази (IDH) включає три ізоформи, розташовані в цитоплазмі, пероксисомах (IDH1) та мітохондріях (IDH2 та IDH3). Ферменти IDH беруть участь у ряді клітинних процесів, включаючи мітохондріальне окисне фосфорилювання, метаболізм глутаміну, ліпогенез та регуляцію клітинного окиснювально-відновного статусу. IDH1 і IDH2 – дуже схожі білки, що обидва каталізують оборотне окисне декарбоксилювання ізоцитрату до альфа-кетоглутарату при відновленні NADP+ до NADPH.

Ген IDH2 розташований на хромосомі 15q26.1.

Майже всі мутації IDH є гетерозиготними соматичними точковими мутаціями, які групуються в активних сайтах ферменту IDH2, що призводить до заміни амінокислоти аргініну 172 IDH2. Мутації в цьому гені призводять до накопичення D-2-гідроксиглутарату, що зумовлює порушення широкого спектра клітинних процесів, таких як гіпоксія, ангіогенез, дозрівання колагенів позаклітинного матриксу та епігенетична регуляція.

Мутації IDH1 та IDH2 зустрічаються майже у 80 % олігодендрогліом GII та III, астроцитом та вторинних гліобластом. Найбільш поширена мутація IDH1, що становить приблизно 90% всіх мутацій IDH, призводить до заміни амінокислоти аргініну на гістидин (R132H) в активній ділянці ферменту.

Мутації IDH – цінний діагностичний маркер, який допомагає у диференціальній діагностиці гліоми низького ступеня злоякісності та розрізнення її від реактивного гліозу та інших пухлинних утворень IDH дикого типу. Мутації IDH спостерігаються в основному при гліомах GII та III за класифікацією ВООЗ та вторинною гліобластомою. Таким чином, ідентифікація мутації IDH дозволяє проводити диференціальний діагноз між анапластичною гліомою та гліобластомою. Присутність мутації IDH у гліобластомі вказує на вторинний характер пухлини, яка трансформувалася із попередника низького ступеня злоякісності. Наявність мутації IDH – прогностичний біомаркер у пацієнтів з гліомою, пов'язаний із сприятливим прогнозом незалежно від віку та ступеня. Наявність мутації в гені IDH1 асоційована з ефективністю застосування алкілуючих препаратів, а також їх використання у комбінації з променевою терапією.

Визначення мутацій у генах IDH2 рекомендовано всім пацієнтам із гліомою для класифікації захворювання згідно з системою ВООЗ. Наявність мутації даних генах асоційовані з наявністю метилювання гена MGMT. Пацієнти з інфільтративною гліомою II та III ступеня злоякісності та наявністю мутацій у генах IDH1/2 мають більш сприятливий прогноз на відміну від пацієнтів з відсутністю мутацій у зазначених генах. Також пацієнти з наявністю мутації в генах IDH1/2 демонструють краще відповідь на променеву терапію та на терапію алкілуючими препаратами. Покази: рекомендовано всім пацієнтам із гліальними пухлинами,пухлинами центральної нервової системи.