Питома вага сечі - на що вказує цей показник

Сеча є продуктом метаболізму, який утворюється в нирках в результаті фільтрування рідкої частини крові, а також протікання реабсорбції та виділення різних речовин.

На 96% ця біологічна рідина складається з води, а залишок являє собою розчинені в сечі азотисті продукти білкового обміну (сечовина, креатинін, сечова кислота тощо), мінеральні солі та інші компоненти.

Показник питомої ваги в загальному аналізі сечі (можна зустріти іншу назву — відносна щільність) залежить від вмісту розчинених в ній часточок. Значення питомої ваги сечі дає зрозуміти, наскільки нирки здатні розводити та концентрувати сечу.

Значення питомої ваги може суттєво змінюватися протягом доби. На нього впливають наступні фактори:

1. Особливості раціону.
2. Об’єм випитих напоїв.
3. Об’єм виділеної рідини.
4. Кількість речовин, що розчинилися у сечі — сечової кислоти, сечовини, солей.

Нормальна питома вага у дорослих дорівнює 1012–1025, а в дітей залежить від віку. Так, в маляти, яке тільки-но з’явилося на світ, показник досягає 1018. Проте вже на 5-й чи 6-й день значення починає падати, знижується до 1002–1004 і тримається незмінним аж до 2 років. Надалі питома вага сечі поволі зростатиме. Таких показників, як в дорослої людини вона досягне, коли дитині виповниться 10–12 років.

Низька питома вага сечі йменується гіпостенурією. Це явище спостерігається за наявності таких факторів:

• Рясне пиття.
• Приймання сечогінних засобів, часте сечовипускання.
• Зменшення набряклості.
• Безбілкова дієта.
• Діабет, спричинений збоєм у функціонуванні гіпофіза та гіпоталамуса.
• Гломерулонефрит.
• Гостра та хронічна форма нефриту.
• Ниркова недостатність.
• Важка інфекції нирок.
• Запалення або змертвіння ниркових канальців.

При гіпостенурії організм частково втрачає здатність концентрувати та розводити сечу, а питома вага залишається на рівні 1007–1015.
Тривале сечовиділення при питомій вазі рідини, що дорівнює 1010 називається ізостенурією. Цей стан передбачає цілковиту втрату нирками здатності концентрувати та розводити сечу.
 

Підвищення питомої ваги — гіперстенурія. Вона може означати наступне:

• Стан зневоднення, наприклад, при діареї.
• Цукровий діабет.
• Шок.
• Кровотеча.
• Блювання, наприклад, при кишковій інфекції.
• Активне виділення поту.
• Недостатність наднирників.
• Серцева недостатність, спричинена низьким нирковим кровотоком.
• Печінкові недуги.
• Наявність в сечі глюкози (10 г/л речовини підвищує питому вагу на 0,004) й білка (вміст 0,4 г/л білка змінює показник питомої ваги в більшу сторону приблизно на 0,001).
• Стеноз ниркової артерії.
• Збій продукування антидіуретичного гормону.
• Гестоз — пізній токсикоз у вагітних.

Надрідко до наднормового показника призводить хвороба Аддісона — хронічна ендокринна недуга, за якої наднирники не синтезують стероїдні гормони.

Вимірявши показник лише один раз, можна зробити тільки приблизний висновок про концентраційну ниркову функцію. Більш повно оцінити стан органів та уточнити діагноз дозволяє проба Зимницького, що передбачає з’ясування, як щільність сечі коливається протягом дня.

Визначення питомої ваги сечі є актуальним, якщо при діагностиці крови було виявлено змінений вміст натрію. Знання цієї фізичної властивості також дає змогу оцінити водний баланс організму та стан нирок.

Для диференційної діагностики гіперстенурії призначається біохімічний аналіз крові.