Загальний вміст білка в сироватці крові відображає стан білкового обміну.
Білки переважають в складі щільного залишку сироватки крові (рідкої частини, яка не містить клітинних елементів). Вони служать основним будівельним матеріалом для всіх клітин і тканин тіла. З білків побудовані ферменти, багато гормонів, антитіла та фактори згортання крові. Крім цього, вони виконують функцію переносників гормонів, вітамінів, мінералів, жироподібних субстанцій та інших компонентів обміну речовин в крові, а також забезпечують їх транспортування всередину клітин. Від кількості білків в сироватці залежить осмотичний тиск крові, завдяки якому підтримується баланс між вмістом води в тканинах тіла і всередині судинного русла. Воно визначає здатність води утримуватися в складі циркулюючої крові і підтримувати пружність тканин. Білки також відповідальні за забезпечення правильної кислотно-лужної рівноваги (рН). Нарешті, це джерело енергії при недоїданні або голодуванні.
Білки сироватки крові діляться на два класи: альбуміни і глобуліни. Альбуміни синтезуються в печінці з їжі. Їх кількість в плазмі впливає на рівень осмотичного тиску, яке утримує рідину усередині кровоносних судин. Глобуліни виконують імунну функцію (антитіла), забезпечують нормальне згортання крові (фібриноген), а також представлені ферментами, гормонами і білками-переносниками різноманітних біохімічних з'єднань.
Відхилення рівня загального білка крові від норми може бути викликано рядом фізіологічних станів (не патологічного характеру) або бути симптомом різних захворювань. Прийнято розрізняти відносне відхилення (пов'язане зі зміною вмісту води в циркулюючій крові) і абсолютне (викликане змінами в обміні — швидкості синтезу (розпаду) — сироваткових білків).
Фізіологічна абсолютна гіпопротеїнемія може виникати при тривалому постільному режимі, у жінок під час вагітності (особливо в її останній третині) та годуванні груддю, у дітей в ранньому віці, тобто в умовах недостатнього надходження білка з їжею або підвищеної потреби в ньому. У цих випадках показник загального білка в крові знижується.
Розвиток фізіологічної відносної гіпопротеїнемії (зниження рівня загального білка в крові) пов'язано з надмірним надходженням рідини (підвищеної водним навантаженням).
Відносна гіперпротеїнемія (підвищення рівня загального білка в крові) може бути викликана надмірною втратою води, як, наприклад, при рясному потовиділенні.
Відносна патологічна (пов'язана з яким-небудь захворюванням) гіперпротеїнемія обумовлена значною втратою рідини і згущенням крові (при рясній блювоті, проносі або хронічному нефриті).
Патологічна відносна гіпопротеїнемія спостерігається в зворотних випадках — при надмірній затримці рідини в циркулюючій крові (порушення роботи нирок, погіршення роботи серця, деякі гормональні порушення тощо).
Абсолютне підвищення загального білка крові може виникати при гострих і хронічних інфекційних захворюваннях через посиленння продукції імунних глобулінів, при деяких рідкісних розладах здоров'я, що характеризуються інтенсивним синтезом ненормальних білків (парапротеїнів), при захворюваннях печінки тощо.
Найбільше клінічне значення має абсолютна гіпопротеїнемія. Абсолютне зниження концентрації загального білка в крові найчастіше відбувається внаслідок зменшення кількості альбумінів. Нормальний рівень альбумінів в крові є показником доброго здоров'я і правильного обміну речовин, і навпаки, знижений говорить про низьку життєздатності організму.
Водночас втрата (руйнування), недостатній синтез альбумінів є ознакою і показником ступеня тяжкості деяких захворювань. Отже, аналіз на загальний білок крові дозволяє виявити істотне зниження життєздатності організму в зв'язку з будь-якими важливими для здоров'я причинами або зробити перший крок у діагностиці захворювання, пов'язаного з порушенням білкового обміну.
Виснаження запасів альбуміну в крові може відбуватися при недоїданні, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, та через труднощі в засвоєнні їжі, хронічних інтоксикаціях.
До захворювань, пов'язаних зі зменшенням кількості альбумінів крові, відносяться деякі порушення в роботі печінки (зниження синтезу білка в ній), нирок (втрата альбуміну з сечею в результаті порушення механізму фільтрації крові в нирках), певні ендокринні розлади (порушення гормональної регуляції білкового обміну).
Для чого призначають дослідження
Використовується як частина першого етапу комплексного обстеження в процесі діагностики різних порушень здоров'я. Зокрема, для виявлення і оцінки ступеня тяжкості порушень харчування (при інтоксикаціях, недоїдання, захворюваннях шлунково-кишкового тракту). З метою діагностики різних захворювань, пов'язаних з порушеннями білкового обміну, і для оцінки ефективності їх лікування.
Аналіз призначають для контролю за фізіологічними функціями в процесі тривалих клінічних спостережень. А також для оцінки функціональних резервів організму в зв'язку з прогнозом щодо поточного захворювання або майбутніми лікувальними процедурами (лікарська терапія, хірургічне втручання).
Метод дослідження
Колориметричний фотометричний тест.
Біоматеріал дослідження
Кров (сироватка).
Як правильно підготуватися до дослідження Натще (8–12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 3–4 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген тощо), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє — тільки за погодженням з лікарем!). Якщо відмовитися від прийому ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна палити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись. Що може впливати на результат? Прийом їжі може істотно підвищити вміст білка в крові. Після фізичного навантаження вміст білка в крові знижується. Чай, кава, алкоголь, лікарські засоби. Їжа із значною кількістю жирів. Для точності результатів необхідно враховувати цей фактор. Синоніми
Загальний білок, загальний білок сироватки крові. Общий белок, общий белок сыворотки крови. Total Protein, Serum Тotal Protein, Total Serum Protein, TProt, ТР.
Що означають результати? Референтні значення Дорослі: 66.0–83.0 г/л. Новонароджені: 41.0–63.0 г/л. Діти: 57.0–80.0 г/л.
Причини підвищення рівня загального білка в крові:
Гостра і хронічна інфекція (включаючи туберкульоз). Порушення функції кори надниркових залоз. Аутоімунні захворювання (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, склеродермія). Алергічні стани. Деякі рідкісні системні захворювання. Втрата рідини (діабетичний ацидоз, хронічний пронос тощо). Дихальна недостатність. Руйнування еритроцитів. Активний хронічний гепатит. Деякі рідкісні захворювання крові.
Причини зниження рівня загального білка в крові:
Затримка рідини в зв'язку з порушенням функції нирок або ослабленням роботи серця. Недостатність надходження білка в організм або порушення засвоєння їжі в шлунково-кишковому тракті (внаслідок голодування, недоїдання, звуження стравоходу, захворювань кишківника запального характеру). Зниження синтезу білка в печінці (через гепатит, цироз, атрофію печінки, інтоксикацію). Вроджені порушення синтезу окремих білків крові. Підвищений розпад білка (як результат злоякісних новоутворень, гіперфункції щитовидної залози, післяопераційного стану, тривалої лихоманки, травми, довгого лікування гормональними протизапальними препаратами). Надмірна втрата білка при захворюваннях нирок, цукровому діабеті, кровотечах. Втрата білка разом з рідиною, яка накопичується в черевній порожнині і порожнині плеври. Хто призначає дослідження?
Лікар загальної практики, терапевт, ендокринолог, ревматолог, кардіолог, гематолог, онколог, пульмонолог, акушер-гінеколог, інфекціоніст, алерголог, педіатр, гастроентеролог, хірург.
