Антимюллерів гормон (АМГ) (UA, ENG)

Name: Антимюллерів гормон (АМГ) (UA, ENG)
Brand: CSD LAB
Price: 720 UAH

Код аналізу:

B035.ENG

Термін виконання:

24 години

Ціна

720 грн

Замовити

Опис

Антимюллерів гормон (АМГ) в нормі синтезується тільки клітинами Сертолі яєчок (як в період ембріонального розвитку, так і після народження) і зернистими клітинами яєчників (тільки після народження). Він отримав свою назву завдяки унікальній властивості перешкоджати розвитку жіночих статевих структур з зачатка, званого Мюллерова протока. Хоча стать дитини визначається в момент зачаття, до 6-го тижня вагітності плід має недиференційовані статеві гонади і зачатки внутрішніх статевих структур обох статей: мезонефритична протока (Вольфов) і парамезонефритична протока (Мюллерова). Спочатку плід розвивається за жіночим типом. При цьому Мюллерова протока стимулює розвиток матки, маткових труб і верхньої частини піхви, а клітини Вольфової протоки руйнуються. І навпаки, при наявності пригнічуючих чинників руйнуванню піддається Мюллерова протока, а Вольфова дає початок придатку яєчка, сім'явивідному каналу і насінним бульбашкам - таким чином, розвиток статевої системи відбувається за чоловічим типом. Одним з таких факторів, що в результаті анатомічно формують чоловічу стать дитини, є антимюллерів гормон. Він виробляється клітинами Сертолі яєчка приблизно з 7-го тижня ембріонального розвитку. Його основна функція - припинити формування жіночих статевих структур з мюллерової протоки. Якщо у плода генетично чоловічої статі відбуваються мутації в гені антимюллерового гормону або мутації в гені його рецептора, то розвиток мюллерової протоки триває і, поряд з внутрішніми чоловічими статевими структурами, формуються і жіночі статеві структури (матка, маткові труби або шийка матки). При цьому дитина має нормально розвинені яєчка, внутрішні чоловічі статеві структури (придаток яєчка, сім'явивідний канал і насінні бульбашки) і зовнішні чоловічі статеві органи, стать при народженні визначається як чоловіча і запідозрити аномалію розвитку не представляється можливим.

Іншою важливою функцією АМГ є опускання яєчок з порожнини живота в мошонку. При відхиленні АМГ опускання яєчок порушено. Затримка опускання яєчок (крипторхізм) - найчастіша патологія сечостатевої системи у хлопчиків, вона зустрічається у 30% недоношених і у 5% доношених дітей. Як правило, опускання яєчок все ж відбувається спонтанно до 3-го місяця життя. Якщо цього не трапляється до 6 місяців, виконується операція з переміщення яєчок з порожнини живота або пахового каналу в мошонку (орхідопексія). У більшості пацієнтів з нестачею або нечутливістю до АМГ спостерігається крипторхізм, так що їм призначають таку операцію. Часто саме під час орхідопексіі виявляють додаткові внутрішні жіночі статеві структури і припускають синдром персистуючої Мюллерової протоки. Крім анатомічних дефектів, що збільшують ймовірність пахової грижі у дітей, даний синдром асоційований з безпліддям.

Лікарі, що спостерігають хлопчика з крипторхізмом, стикаються з певними труднощами. Така патологія може зустрічатися як при порушенні опускання яєчок, так і при їх відсутності. У цих відхилень абсолютно різний прогноз лікування, тому необхідна їх правильна диференційна діагностика. Ультразвукове дослідження дозволяє виявити тестикулярну тканину в порожнині живота або пахового каналу лише в 70-80% випадків, в той час як АМГ є специфічним (98%) і чутливим (91%) індикатором наявності тестикулярної тканини. Позитивний тест на АМГ у хлопчика свідчить про порушення опускання яєчок, що може бути скориговано за допомогою операції. Відсутність АМГ дозволяє діагностувати анорхію (вроджену двосторонню відсутність яєчок), при якій операція не показана. У зв'язку з цим вимір АМГ може бути використано для диференціальної діагностики крипторхізму.

Концентрація АМГ значно змінюється протягом життя. Рівень АМГ у хлопчика низький при народженні, але значно підвищується до 6 місяців. У дитячому та підлітковому віці АМГ поступово знижується і досягає найнижчих значень в дорослому житті. На відміну від новонароджених хлопчиків, рівень АМГ у немовлят жіночої статі в нормі дуже низький (не визначається) і залишається таким в дитячому та підлітковому періоді. Під час статевого дозрівання у дівчаток він незначно підвищується і протягом дорослого життя відповідає такому у дорослих чоловіків. Рівень АМГ після менопаузи в нормі не визначається. Таким чином, концентрації АМГ у хлопчиків і дівчаток в період новонародженості та раннього дитинства значно відрізняються, тому АМГ може бути використаний для діагностики синдромів порушення диференціювання статі. При наявності у дитини зовнішніх статевих структур, що володіють як жіночими, так і чоловічими ознаками, АМГ в поєднанні з деякими іншими показниками дозволяє не тільки визначити справжню стать, але і виявити причину порушення диференціювання статі. Так, наприклад, ізольована дисфункція тестостеронпродукуючих клітин Лейдіга супроводжується недорозвиненням зовнішніх чоловічих статевих органів, при цьому концентрація АМГ, синтезованого клітинами Сертолі, залишається нормальною. Навпаки, недорозвинення зовнішніх чоловічих статевих органів, що виникло в результаті недорозвинення яєчок, що супроводжується втратою як клітин Сертолі, так і клітин Лейдіга, характеризується низьким значенням АМГ. У новонароджених дівчаток рівень АМГ дуже низький (не визначається). У зв'язку з цим аналіз на АМГ може бути використаний при діагностиці порушення диференціювання статі і виявленні його причини.

Незважаючи на те, що головна функція АМГ реалізується при розвитку зародка, цей гормон здійснює ряд завдань і після народження. В організмі дорослої людини він бере участь в регуляції синтезу андрогенів. Рівень сироваткового АМГ у чоловіків з необструктивною азооспермією (відсутність сперматозоїдів в еякуляті через їх порушене утворення) на 50% нижче, ніж у пацієнтів з обструктивною азооспермією (відсутність сперматозоїдів в еякуляті через перешкоди в сім'явивідних протоках). Даний лабораторний показник є навіть більш точним методом диференціальної діагностики двох варіантів азооспермії, ніж традиційний аналіз на фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), тому АМГ може бути використаний для виявлення причини чоловічого безпліддя.

В організмі жінки АМГ бере участь в дозріванні фолікулів, а також їх відборі для овуляції. Він синтезується зернистими клітинами зростаючих фолікулів, пригнічує ріст сусідніх примордіальних фолікулів, а також зменшує чутливість зростаючих фолікулів до дії ФСГ. Все це сприяє остаточному дозріванню і овуляції одного фолікула щомісяця. Так як синтез АМГ здійснюється зростаючими фолікулами, по його концентрації оцінюють їх кількість. У свою чергу, кількість зростаючих фолікулів відображає кількість примордіальних фолікулів, які називають функціональним резервом яєчників. Цей резерв знижується з віком, а також при станах, що супроводжуються передчасною менопаузою (наприклад, при хіміотерапії). Оцінка функціонального резерву за допомогою АМГ дозволяє відповісти на багато питань. Досить часто сучасна жінка свідомо відкладає народження дитини. При цьому доведено, що ймовірність зачаття першої дитини протягом 1 року жінкою, старшою за 31 рік, зменшується в 6 разів у порівнянні з більш молодими жінками. До 41 року кількісні і якісні зміни фолікулів в переважній більшості випадків призводять до так званої природної інфертильності, причому вона настає набагато раніше, ніж менопауза. Тому оцінка функціонального резерву яєчників дозволяє визначити приблизний вік настання менопаузи і інфертильності (безпліддя), що може бути враховано молодими жінками при плануванні вагітності. Низький рівень АМГ вказує на настання менопаузи в найближчі 5 років. Переваги тесту на АМГ в тому, що концентрація цього гормону не змінюється значно протягом менструального циклу, а також залишається постійною від одного циклу до іншого.

Оцінка функціонального резерву яєчників за допомогою АМГ також проводиться при відборі і підготовці пацієнток до програм екстракорпорального запліднення для лікування жіночого безпліддя. Пацієнтки з недостатнім функціональним резервом яєчників і зниженим АМГ гірше відповідають на стимуляцію овуляції, і вагітність у них настає рідше. З іншого боку, АМГ використовують, щоб оцінити ризик надлишкової стимуляції овуляції. Вона не тільки супроводжується дискомфортом в животі і продукцією більшої кількості неповноцінних яйцеклітин, але і може привести до небезпечного для життя стану - синдрому гіперстимуляції яєчників. АМГ дозволяє виявити пацієнток з високим ризиком надмірної стимуляції овуляції, що необхідно для подальшого вибору оптимальної схеми лікування безпліддя.

АМГ є маркером пухлин яєчників, що походять з зернистих клітин. На їх частку припадає близько 3% новоутворень яєчників. Найчастіше зустрічається так званий дорослий варіант пухлини, що спостерігається у жінок в пре- і постменопаузі (середній вік, в якому діагностується пухлина, - 51 рік). При цьому поряд з підвищеною продукцією АМГ значно збільшується кількість естрогенів, що призводить до гіперплазії ендометрія, яка проявляється порушеннями менструального циклу в пременопаузальному періоді. У постменопаузі гіперестрогенізмі найчастіше проявляється матковою кровотечею або аденокарциномою ендометрію. У чоловіків надлишок естрогенів супроводжується гінекомастією. До інших рідкісних гормонально-активних пухлин яєчників відносяться пухлини з клітин Сертолі. В обох випадках рівень АМГ буде значно підвищено.

Повторні аналізи на АМГ можуть бути використані на етапі контролю за лікуванням пухлин.

Для чого призначають дослідження?

Для диференціальної діагностики причин крипторхізму: затримки опускання яєчок або анорхії (а також синдрому персистуючої Мюллерової протоки).
Для діагностики порушення диференціювання статі і виявлення його причини.
Для діагностики необструктивної азооспермії як причини чоловічого безпліддя.
Щоб оцінити функціональний резерв яєчників з метою планування вагітності і прогнозування терміну настання менопаузи.
Щоб виділити групи пацієнток з недостатньою або надлишковою відповіддю на стимуляцію овуляції при проведенні програм екстракорпорального запліднення і корекції лікування жіночого безпліддя.
Для діагностики гранульозоклітинних пухлин яєчників і яєчок і контролю за їх лікуванням, а також для діагностики новоутворень з клітин Сертолі.

Метод дослідження

ІХЛА (імунохемілюмінісцентний аналіз)

Біоматеріал дослідження

Кров (Сироватка)

Як правильно підготуватися до дослідження?

Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин.
За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії.
За годину перед забором крові не можна палити.
У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води.
Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.