Тестостерон вільний (сироватка)
Тестостерон - стероїдний гормон з групи андрогенів (чоловічих статевих гормонів). У чоловіків виробляється клітинами Лейдіга в яєчках і в невеликій кількості в корі надниркових залоз, у жінок - в яєчниках і надниркових залозах. Основними функціями тестостерону є контроль над правильним розвитком чоловічих статевих органів, збільшення обсягу скелетних м'язів, стимуляція сперматогенезу, росту волосся на шкірних покривах в області обличчя, пахвових западин, лобка. Секреція гормону змінюється з віком - наростає до 30 років, а після 50 починає знижуватися. Також відзначаються і добові коливання тестостерону: пік між 4 і 8 годинами ранку і мінімум між 16 і 20 годинами вечора.
При надмірному утворенні андрогенів у жінок виникає вірилізація (вторинні статеві ознаки, характерні для чоловіків), гірсутизм (надмірне оволосіння за чоловічим типом), огрубіння голосу, гіпертрофія клітора. Так як тестостерон стимулює функцію сальних залоз, його підвищення часто пов'язують з розвитком вугрової висипки. Знижений синтез тестостерону у чоловіків веде до гіпогонадизму (недорозвинення статевих залоз), оволосіння за жіночим типом, слабкого розвитку скелетної мускулатури, недорозвинення зовнішніх статевих органів, безпліддя, збільшення молочних залоз, ожиріння. Недостатня продукція даного андрогену у літніх чоловіків збільшує ризик остеопорозу.
Загальний тестостерон крові ділиться на 3 види: тестостерон вільний (не пов'язаний з білком, 1-4% від загального), тестостерон, з'єднаний з глобуліном, що зв'язує статеві гормони (60-70%), і тестостерон, пов'язаний з альбуміном (слабо зв'язаний тестостерон, 25-40%). Вільна і слабо зв'язана форми - це біодоступний тестостерон, тобто володіє біологічною активністю. Пов'язаний тестостерон, в свою чергу, не є активним.
Рівень вільного тестостерону не залежить від змін концентрації глобуліну, що зв'язує статеві гормони (ГЗСГ). Тому, якщо ГЗСГ підвищений (при гіпертиреоїдизмі, цирозі, прийомі пероральних контрацептивів і протиепілептичних засобів, гіперестрогенних станах, в тому числі вагітності) або знижений (при гіпотиреоїдизмі, ожирінні, надлишку андрогенів, нефротичному синдромі), тест на вільний тестостерон буде більш інформативним, ніж на загальний.
Для чого призначають дослідження?
-
Для виявлення причин раннього статевого дозрівання або затримки статевого розвитку у хлопчиків.
-
Для виявлення причин імпотенції та безпліддя у чоловіків.
-
Для діагностики тестостеронпродукуючих пухлин статевих залоз.
-
Для виявлення полікістозу яєчників та інших причин вірилізації у жінок.
-
Для контролю за лікуванням раку простати аналогами гонадоліберину і антиандрогенами.
-
Для виявлення причин вугрового висипу.
-
Для діагностики гіпоталамо-гіпофізарних порушень, оцінки функції ендокринної системи організму.
-
Для уточнення статі новонароджених з неоднозначними статевими ознаками.
Метод дослідження
Хемілюмінесцентний імуноаналіз
Біоматеріал дослідження
Кров (Сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
-
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин.
-
За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії.
-
За годину перед забором крові не можна палити.
-
У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води.
-
Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
-
Важливо: узгодити з лікарем день проходження дослідження відповідно до дня менструального циклу.
Що може впливати на результат?
-
Лікарські препарати, що підвищують рівень тестостерону: протисудомні засоби, барбітурати, бромокриптин, кломіфен, даназол, естрогени, миноксідил, правастатин, рифампіцин, тамоксифен, бікалютамід, касодекс, циметидин, финастерид, люпрон, нілютамід, анаболічні стероїди, гозерелін, нафарелін, налоксон , міфепристон, оральні контрацептиви, фенітоїн, вальпроєва кислота.
-
Лікарські препарати, що знижують рівень тестостерону: антиандрогени, карбамазепін, кортикостероїди, циклофосфамід, дігоксин, естрадіолу валерат, фолікулостимулюючий гормон, фінастерид, гемфіброзил, інтерлейкін, кетоконазол, леупролід, магнезія, наркотичні препарати, нафарелін, станозолол, спіронолактон, тетрациклін, верапаміл, ципротерон, глюкоза, етанол, галотан, метопролол, фенотіазиди.
-
Після фізичних навантажень рівень тестостерону в крові збільшується.
Синоніми
Тестостерон вільний
Тестостерон прямой
Testosterone Free, Testosterone Direct, Unbound Testosterone
Що означають результати? Референтні значення
Причини підвищення рівня тестостерону вільного
У чоловіків:
-
пухлини яєчок і надниркових залоз,
-
вроджена гіперплазія і дисфункція кори надниркових залоз (супроводжує дефіцит ферментів 21- або 11-гідроксилази),
-
раннє статеве дозрівання у хлопчиків,
-
синдром Іценко - Кушинга,
-
синдром Рейфенштейна.
У жінок:
-
синдром полікістозних яєчників,
-
пухлина яєчників, ендометрія і надниркових залоз,
-
адреногенітальний синдром,
-
синдром Іценко - Кушинга.
Причини зниження рівня тестостерону вільного
У чоловіків:
-
генетичні порушення статевого розвитку та вироблення тестостерону (синдром Клайнфелтера, синдром Прадера - Віллі),
-
патологія гіпоталамо-гіпофізарної системи, пов'язана з продукцією лютеїнізуючого гормону,
-
патологія яєчок (крипторхізм, міотонічна дистрофія),
-
набута патологія статевих залоз (через травму яєчок, при вірусному паротиті, променевому ураженні або токсичній дії етанолу при алкоголізмі),
-
прийом аналогів гонадоліберину або антиандрогенів,
-
похилий вік.
У жінок зниження вільного тестостерону в клінічній практиці не беруть до уваги.
Референтні значення:
чол 0-13: 0.018-1.6 пг/мл
чол 13-19: 0.018-22.3 пг/мл
чол 20-39: 9.1-32.2 пг/мл
чол 40-59: 5.7-30.7 пг/мл
чол 60-120: 5.9-27.0 пг/мл
жін 0-13: 0.018-1.3 пг/мл
жін 13-19: 0.2-2.0 пг/мл
жін 20-39: 0.1-6.3 пг/мл
жін 40-59:0.2-4.1 пг/мл
жін 60-120: 0.5-3.9 пг/мл
Хто призначає дослідження?
Ендокринолог, гінеколог, андролог, уролог, репродуктолог.