Йод (сеча), напівкількісне визначення, м. Київ **

Йод відноситься до життєво важливих елементів, без яких неможливе нормальне функціонування організму. Захворювання, зумовлені нестачею йоду, мають широкий спектр клінічних проявів та є серйозною медико-соціальною проблемою у всьому світі. Потреба в йоді задовольняється за рахунок його надходження ззовні, переважно з продуктами харчування та водою (90-95 % добової норми). Щоденна потреба в йоді залежить від віку та фізіологічного стану і становить у середньому 150-200 мг на добу. Найбільш чутливі до нестачі йоду грудні діти, підлітки під час статевого дозрівання, вагітні жінки, які годують матері. Йод є структурним компонентом для синтезу гормонів щитовидної залози тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3), нормальна продукція яких можлива лише за достатнього надходження мікроелемента в організм. Секреція Т3 і Т4 регулюється гормоном ТТГ, що виробляється у гіпофізі. Тиреоїдні гормони мають широкий спектр дії і відіграють важливу роль у життєдіяльності людини будь-якого віку, але особливо у внутрішньоутробному періоді та в ранньому дитячому віці. Тиреоїдні гормони впливають на метаболізм білків, жирів та вуглеводів, ріст, розвиток та диференціювання органів та тканин, на функцію центральної та периферичної нервової системи, серцево-судинної та дихальної системи. Дефіцит тиреоїдних гормонів у плода та ранньому дитячому віці може призвести до незворотного порушення розумового розвитку, аж до кретинізму. У йоддефіцитних районах у жінок порушується репродуктивна функція, збільшується кількість викиднів та мертвонароджених. Дефіцит йоду є доведеним фактором ризику порушення розвитку плода. В організм йод надходить як в органічній, так і неорганічній формі. Йод, що надійшов з їжею та водою, становить більшу частину неорганічного йоду. Майже весь йод, що надійшов в організм, всмоктується в тонкому кишечнику, біодоступність його наближається до 100%. У крові йод циркулює як у пов'язаному з білками стані, так і у вигляді йодиду. Близько 2\3 йоду, що надійшов, виводиться нирками, а також слинними і потовими залозами. У щитовидну залозу йод надходить лише у неорганічній формі. Клітини щитовидної залози (тироцити) мають унікальну здатність захоплювати аніони йоду з крові проти градієнта концентрації. Це енергозалежний процес за участю АТФ. Потім відбувається ферментативне окиснення іонів йодиду до молекулярного йоду, що використовується при біосинтезі молекули тиреоглобуліну – попередника гормонів щитовидної залози. Тиреоглобулін, що складається з амінокислоти тирозину та йоду, накопичується у фолікулах щитовидної залози і є своєрідним резервом, з якого тироцити при необхідності швидко синтезують тироксин, що виділяється у кров. Дефіцит йоду призводить до зниження синтезу гормонів, а це у свою чергу (за принципом негативного зворотного зв'язку) призводить до активації секреції ТТГ. Під впливом ТТГ відбувається гіпертрофія (збільшення розмірів) та гіперплазія (збільшення кількості) фолікулярних клітин щитовидної залози, внаслідок чого формується зоб. Отже, зоб – це компенсаторна реакція, спрямовану підтримку рівня тиреоїдних гормонів в організмі. Дефіцит йоду призводить до характерних змін гормонального профілю: відзначається зниження рівня T4, при цьому рівень Т3 тривалий час може залишатися в межах нормальних значень, тому клінічно діагностується еутиреоїдний стан. Тільки при тяжкому та тривалому впливі йодного дефіциту спостерігається зниження Т3. Достатній рівень циркулюючого Т4 є вирішальним для розвитку нервової системи, для нормального функціонування та дозрівання нервових клітин та розвитку нейрональних зв'язків. Навіть при помірному дефіциті йоду та відсутності клінічних ознак гіпотиреоїдного стану ЦНС вже відчуває стан "тиреоїдного голоду". Основні симптоми дефіциту йоду в організмі

1. Клінічно проявляється різними формами гіпофункції щитовидної залози:
2. збільшення вироблення гормонів щитовидної залози;
3. ендемічний чи спорадичний кретинізм у дітей;
4. утворення ендемічного зоба та мікседеми у дорослих.

Основні симптоми надлишку йоду в організмі

1. Клінічно проявляється різними формами гіперфункції щитовидної залози:

1. гіпертиреози, тиреотоксикози, базедова хвороба або дифузний токсичний зоб;
2. вузлуватий гіпертиреоїдний зоб, тиреотоксична пухлина.

Для чого призначають дослідження?

Виявлення надлишкового надходження йоду чи дефіциту йоду в організмі.

Метод дослідження

Напівкількісний колориметричний

Біоматеріал дослідження

Випадкова порція сечі без консерванту.

Як правильно підготуватися до дослідження?

Рекомендується напередодні збору сечі уникати прийому алкоголю, гострої та солоної їжі, харчових продуктів, що змінюють колір сечі (буряк, морква). Перед збором сечі необхідно провести ретельний туалет зовнішніх статевих органів. Жінкам не рекомендується здавати під час менструації. Перед збиранням бажано ввести гінекологічний тампон у піхву. У грудних дітей - ретельний туалет зовнішніх статевих органів, бажано збирати сечу в сечоприймачі. Сеча, вичавлена з памперса, дослідженню не підлягає. Місткість після збору сечі щільно закривається кришкою, міститься в чистий одноразовий пакет і доставляється в лабораторний центр.

Що може впливати на результат?

Підвищують рівень

1. Йодовмісні препарати

Синоніми

Йод (сеча), напівкількісне визначення. Дефицит йода / избыток йода, нарушения щитовидной железы; гормональный профиль; риск нарушений развития плода. Iodine; iodine level, iodine deficiency.

Що означають результати? Референтні значення

Підвищення значень: надмірне надходження йоду. Зниження значень: недостатнє надходження, порушення метаболізму йоду. Причини нестачі йоду в організмі:

1. незадовільна кількість надходження мікроелемента із продуктами харчування;
2. недостатнє споживання йодовмісних продуктів;
3. наявність у раціоні харчування факторів, що перешкоджають засвоєнню та утилізації йоду (прийом надмірної кількості брому, заліза, марганцю, свинцю, кальцію, хлору, кобальту);
4. прийом лікарських засобів, які ускладнюють засвоєння та утилізацію йоду (карбонату літію);
5. ендемічний зоб, кретинізм, мікседема, синдром Хашімото;
6. затримка психічного розвитку у дітей та зниження інтелекту у дорослих;
7. порушення репродуктивної функції у жінок;
8. порушення обміну йоду;
9. збільшення радіаційного тла;
10. забруднення довкілля.

Причини надлишку йоду в організмі:

1. зайве надходження йоду;
2. порушення обміну йоду; захворювання щитовидної залози, пов'язані з підвищенням функції щитовидної залози: тиреоїдит, тиреотоксикоз;
3. генетично обумовлені захворювання (хвороба Пламмера, синдром Пендреда).

Референтні значення:

100.0-300.0 мкг/л

Хто призначає дослідження?

Ендокринолог, терапевт, акушер-гінеколог, педіатр, дієтолог.