Аспартатамінотрансфераза (АСТ) — це фермент, який знаходиться у всіх клітинах організму, проте головним чином в серці і печінці та в меншій мірі в нирках і м'язах. У здорових пацієнтів активність аспартатамінотрансферази в крові невелика і норма аспартатамінотрансферази має низькі значення. При пошкодженні печінки або м'язів аспартатамінотрансфераза вивільняється, зміст аспартатамінотрансферази в крові підвищується. У зв'язку з цим активність даного ферменту є показником пошкоджень печінки. Аналіз на аспартатамінотрансферазу входить до складу так званих печінкових проб — досліджень, що діагностують порушення в роботі печінки. Печінка є життєво важливим органом, який розташований у верхній правій частині черевної порожнини. Вона бере участь у здійсненні багатьох важливих функцій організму — допомагає в переробці поживних речовин, виробництві жовчі, синтезі багатьох важливих білків, таких як фактори згортання крові, а також розщеплює потенційно токсичні сполуки до безпечних речовин. Ряд захворювань призводить до пошкодження клітин печінки, що сприяє підвищенню активності аспартатамінотрансферази. Найбільш часто аналіз на аспартатамінотрансферазу призначають, щоб перевірити, чи немає пошкоджень печінки через гепатит, прийом токсичних препаратів, цироз. Однак аспартатамінотрансфераза не завжди відображає тільки пошкодження печінки, активність цього ферменту може підвищуватися і при захворюваннях інших органів, зокрема при інфаркті міокарда.
Для чого призначають дослідження
Для виявлення пошкоджень печінки. Зазвичай тест на аспартатамінотрансферазу призначається разом з аналізом на аланінамінотрансферазу (АЛТ) або як складова частина загального аналізу функціонування печінки. АСТ і АЛТ вважаються двома найбільш важливими показниками пошкоджень печінки, хоча АЛТ більш специфічний, ніж АСТ. У деяких випадках АСТ безпосередньо зіставляється з АЛТ і обчислюється їх співвідношення (АСТ до АЛТ). Воно може використовуватися для з'ясування причин пошкодження печінки. Показник АСТ в крові часто зіставляється з результатами інших аналізів, наприклад на лужну фосфатазу (ЛФ), загальний білок і білірубін, для визначення конкретної форми захворювання печінки. Аналіз призначається для контролю за ефективністю лікування захворювань печінки, та щоб стежити за здоров'ям пацієнтів, що приймають ліки, потенційно токсичні для печінки. Якщо активність АСТ підвищується, пацієнта можуть перевести на прийом інших ліків.
Метод дослідження
УФ кінетичний.
Біоматеріал дослідження
Кров (сироватка).
Як правильно підготуватися до дослідження
- Натще (8–12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 3–4 годин.
- За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген тощо), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє — тільки за погодженням з лікарем!).
- Якщо відмовитися від прийому ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії.
- За годину перед забором крові не можна палити.
- У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води.
- Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Що може впливати на результат?
Підвищують рівень:
- Препарати, що викликають холестаз: аміносаліцилова кислота, анаболічні стероїди, бензодіазепіни, карбамазепін тощо;
- Препарати з гепатотоксичною дією: протитуберкульозні, антиаритмічні, протигрибкові, антитромботичні препарати, антидепресанти, анаболічні стероїди, антибіотики, НПЗП, гіпоглікемічні препарати, оральні контрацептиви, анальгетики та антипіретики, інгібітори МАО, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), інгібітори 3-гідрокси-3-метилглутарил А-редуктази.
Знижують рівень:
- Препарати: антибактеріальні, вітаміни (аскорбінова кислота), засоби, що пригнічують утворення сечової кислоти, імуносупресанти, НПЗП, препарати жіночих статевих гормонів та їх синтетичні аналоги.
Синоніми
Глютамін-щавлевооцтова трансаміназа в сироватці, глутамат-оксалоацетат-трансаміназа сироватки крові (СГОТ), аспартаттрансаміназа, співвідношення АСТ/АЛТ. Глютамин-щавелевоуксусная трансаминаза в сыворотке, глутамат-оксалоацетат-трансаминаза сыворотки крови (СГОТ), аспартаттрансаминаза, соотношение АСТ/АЛТ. Aspartate aminotransferase.
Що означають результати? Референтні значення
- Чоловіки до 50.0 од/л;
- Жінки до 35.0 од/л;
- Новонароджені: 25.0–75.0 од/л.
- Діти до 36.0 од/л.
У нормі активність АСТ в крові низька. Надмірно висока активність АСТ (більш ніж в 10 разів більше норми) зазвичай викликана вірусними інфекціями. Також вона може значно збільшуватися в результаті прийому ліків або інших речовин, які є токсичними для печінки, а також з-за хвороб, що уповільнюють приплив крові до печінки (ішемії). При хронічному гепатиті активність АСТ зазвичай перевищує норму не більше ніж в 4 рази. Вона коливається між нормальною і трохи підвищеної, тому часто для з'ясування ступеня захворювання і призначається аналіз. Такі захворювання, як непрохідність жовчних шляхів, цироз і деякі види раку печінки сприяють помірному підвищенню АСТ. Після перенесеного інфаркту та при пошкодженні м'язів активність АСТ також може підвищуватися, зазвичай набагато більше АЛТ. При більшості захворювань печінки активність АЛТ в крові вище активності АСТ, так що співвідношення АСТ до АЛТ буде низьким. Однак існує кілька винятків: алкогольний гепатит, цироз і пошкодження м'язів
Хто призначає дослідження?
Терапевт, кардіолог, гепатолог, гастроентеролог, лікар загальної практики, хірург, педіатр.
