Хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ) – це гормон, який виробляється у плодовій оболонці людського ембріона. Він є важливим показником розвитку вагітності та її відхилень. Його виробляють клітини хоріона (оболонки зародка) відразу після його прикріплення до стінки матки (це відбувається лише за кілька днів після запліднення). Зародок на цьому етапі вагітності є заповнена рідиною мікроскопічна бульбашка, стінки якого складаються з клітин, що швидко розмножуються. З однієї частини цих клітин розвивається майбутня дитина (ембріобласт), тоді як із клітин, що знаходяться зовні зародка, утворюється трофобласт – та частина плодового яйця, за допомогою якого воно прикріплюється до стінки матки. Надалі з трофобласту утворюється хоріон.
Хоріон виконує функцію харчування зародка, будучи посередником між організмом матері та дитини. Крім того, він виробляє хоріонічний гонадотропін, який, з одного боку, впливає на формування дитини, з іншого – специфічним чином впливає на організм матері, забезпечуючи протікання вагітності. Поява цього гормону в організмі майбутньої матері на початковій стадії вагітності пояснює важливість тесту для ранньої діагностики вагітності.
Хоріонічний гонадотропін стимулює секреторну функцію жовтого тіла яєчників, що має продукувати гормон прогестерон, який підтримує нормальний стан внутрішньої оболонки стінки матки – ендометрію. Ендометрій забезпечує надійне прикріплення плодового яйця до організму матері та її харчування всіма необхідними речовинами.
Завдяки достатній кількості хоріонічного гонадотропіну жовте тіло, що в нормі існує лише близько 2 тижнів протягом кожного менструального циклу, при успішному зачатті не розсмоктується і залишається функціонально активним протягом усього терміну вагітності. Причому саме у вагітних під впливом хоріонічного гонадотропіну воно виробляє дуже велику кількість прогестерону. Крім того, ХГ стимулює продукцію естрогенів та слабких андрогенів клітинами яєчників та сприяє розвитку функціональної активності самого хоріону, а надалі і плаценти, яка утворюється в результаті дозрівання та розростання хоріональної тканини, покращуючи її власне харчування та збільшуючи кількість ворсин хоріону.
Таким чином, роль хоріонічного гонадотропіну полягає у специфічному та багатосторонньому впливі на організм жінки та плоду з метою успішного перебігу вагітності. З аналізу на хоріонічний гонадотропін визначається присутність у організмі жінки хоріонічної тканини, отже, і вагітність.
За хімічною будовою хоріонічний гонадотропін є сполукою білка та складних вуглеводів, що складається з двох частин (субодиниць): альфи та бети. Альфа-субодиниця хоріонічного гонадотропіну повністю ідентична альфа-субодиницям лютеїнізуючого, фолікулостимулюючого та тиреотропного гормонів гіпофіза, які виконують функції, багато в чому схожі з функцією хоріонічного гонадотропіну, але не при вагітності. Бета-субодиниця хоріонічного гонадотропіну унікальна, що, з одного боку, зумовлює специфічність його дії, а з іншого – дозволяє ідентифікувати його в біологічних середовищах. У зв'язку з цим даний тест зветься "бета-субодиниця хоріонічного гонадотропіну (бета-ХГЛ)".
Знаючи рівень бета-ХГЛ у крові, можна вже на 6-8-й день після зачаття діагностувати вагітність (у сечі концентрація бета-ХГЛ досягає діагностичного рівня на 1-2 дні пізніше). У нормі при вагітності в період між 2-м та 5-м тижнем кількість бета-ХГЛ подвоюється кожні 1,5 діб. При багатоплідній вагітності воно збільшується пропорційно до числа плодів. Максимуму рівень ХГЛ досягає на 10-11 тиждень, а потім поступово знижується. Це відбувається у зв'язку з тим, що з початку 2-ї третини вагітності плацента здатна самостійно продукувати достатньо естрогенів та прогестерону, за участю яких ендометрій нормально функціонує незалежно від секреції гормонів у жовтому тілі яєчників. Тоді концентрація ХГ в крові вагітної жінки поступово знижується, а жовте тіло може функціонувати без впливу ХГ. У цей період роль гормону полягає у стимуляції виробництва тестостерону у плода, що необхідно для нормального розвитку зовнішніх статевих органів ембріона.
Таким чином, протягом вагітності рівень бета-ХГЛ у крові спочатку наростає і потім знижується. За цим показником можна будувати висновки про благополучному перебігу вагітності і виявляти порушення розвитку плода. Тест на ХГ у крові – найдостовірніший метод визначення вагітності на ранніх термінах. ХГ з'являється в організмі жінки з 6-8-го дня після запліднення. Поширений експрес-тест на вагітність, яким може скористатися кожна жінка в домашніх умовах, також ґрунтується на вимірі ХГ у сечі.
Рівні гормону нижче норми на різних етапах розвитку плода дозволяють зробити припущення про ектопічну вагітність, затримці у розвитку плода, загрозі мимовільного аборту, вагітності, що не розвивається, або недостатності функції плаценти. Причиною підвищеного вмісту бета-ХГЛ може бути токсикоз, діабет або неправильно встановлений термін вагітності. Високий рівень гормону після міні-аборту вказує на прогресуючу вагітність.
Визначення рівня ХГ входить до потрійного тест-дослідження, за результатами якого можна судити про деякі аномалії розвитку плода, але точний діагноз поставити не можна. Дослідження лише дозволяє віднести жінку до групи ризику з цієї патології. І тут необхідно подальше обстеження. У невагітних у нормі ХГ відсутній, проте він може секретуватися деякими аномальними тканинами, що походять з хоріону (міхуровим заносом, хоріонепітеліомою), та деякими іншими пухлинами.
Для чого призначають дослідження?
Для діагностики вагітності, у тому числі багатоплідної, позаматкової та яка не розвивається.
Для спостереження за перебігом вагітності.
Для виявлення затримок у розвитку плода, небезпеки мимовільного аборту, недостатності функції плаценти.
Для діагностики аменореї.
Для контролю над ефективністю штучного аборту.
Як частина комплексного обстеження щодо виявлення вад розвитку плода.
Для діагностики пухлин, які продукують ХГ.
Метод дослідження
Електрохемілюмінісцентний аналіз (ECLIA)
Біоматеріал дослідження
Кров (Сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!).
Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Що може впливати на результат?
При діагностиці вагітності занадто раннє виконання тесту – коли минуло менше 5 днів із зачаття – може призвести до помилково-негативного результату.
Синоніми
β-ХГЛ загальний (хоріонічний гонадотропін загальний).
Бета-субъединица ХГ.
Human Chorionic Gonadotropin, hCG, b-HCG, Quantitative hCG; Beta hCG, Total hCG, Total beta hCG.
Що означають результати?
Причини підвищення рівня бета-ХГЛ
За відсутності вагітності результат тесту на бета-ХГЛ має бути негативним. Виявлення бета-ХГЧ дозволяє припустити, що після запліднення пройшло вже як мінімум 5-6 днів. Між 2-м та 5-м тижнем вагітності при її нормальному перебігу рівень бета-ХГЛ подвоюється кожні 1,5 діб і незабаром досягає свого максимуму. Потім він починає повільно знижуватись. Результати аналізу порівнюються з показниками норми кожного терміну вагітності. Для правильного трактування результатів необхідно точно знати, коли відбулося зачаття.
У вагітних:
багатоплідна вагітність (показник зростає пропорційно числу плодів),
токсикоз,
пролонгована вагітність,
цукровий діабет у матері,
вади розвитку плода,
прийом синтетичних гормонів
Не у вагітних:
пухлини, що продукують ХГ,
хірургічний аборт (перші 4-5 діб після процедури),
прийом препаратів ХГЛ.
Причини зниження рівня бета-ХГЛ (при вагітності):
позаматкова або вагітність, що не розвивається,
затримка у розвитку плода,
загроза мимовільного аборту,
хронічна плацентарна недостатність,
загибель плода (у 2-3-му триместрі вагітності).
Хто призначає дослідження?
Лікар загальної практики, акушер-гінеколог, онколог.
