Білок бета-2-мікроглобулін знаходиться на поверхні багатьох клітин організму людини. Він присутній у більшості фізіологічних рідин, його рівень у сироватці крові підвищується при множинні мієломи, лімфоми та при запальних процесах в організмі. Аналіз визначає вміст бета-2-мікроглобуліну в крові, сечі та зрідка в цереброспінальній рідині.
У нирках бета-2-мікроглобулін проходить через фільтри капсул ниркового клубочка, а потім всмоктується нирковими канальцями, які фільтрують воду, білки, вітаміни, солі та інші речовини, необхідні для організму. У нормі лише невелика кількість бета-2-мікроглобуліну міститься в сечі, але якщо ниркові канальці пошкоджені або інфіковані, то концентрація його зростає внаслідок зменшення зворотного всмоктування. Після проходження процедури діалізу у пацієнтів, які страждають на ниркові захворювання, бета-2-мікроглобулін може становити довгі молекулярні ланцюжки, які утворюють відкладення у суглобах та тканинах, що спричиняє неприємні відчуття та біль. Таке захворювання називається амілоїдоз, пов'язаний з діалізом бета-2-мікроглобуліну.
Рівень бета-2-мікроглобуліну іноді підвищується в цереброспінальній рідині при лейкемії та лімфомі та при таких хронічних захворюваннях, як множинний склероз та віруси типу ВІЛ, які впливають на мозок.
Для чого призначають дослідження?
Як онкомаркер деяких різновидів раку клітин крові, а також для виявлення пошкоджень нирок і для відмінності між клубочковими та тубулярними захворюваннями нирок. Аналіз на бета-2-мікроглобулін не дозволяє діагностувати захворювання, проте дає додаткову інформацію щодо ймовірного розвитку хвороби, а також стану нирок у пацієнта.
Для визначення тяжкості множинної мієломи та виявлення стадії хвороби, іноді для оцінки ефективності лікування. Бета-2-мікроглобулін асоціюється з пухлинною масою і може допомогти дати прогноз ракових захворювань, наприклад, лейкемії та лімфоми.
Для оцінки ступеня пошкодження нирок, а також для визначення відмінності між хворобами, що впливають на капсули ниркового клубочка та на ниркові канальці (разом з іншими аналізами на функціонування нирок: дослідження азоту у складі сечовини крові, креатину та мікроальбуміну).
Для обстеження пацієнтів з трансплантованими нирками для виявлення ознак відторгнення, а також для моніторингу пацієнтів, які контактували з високими концентраціями кадмію та ртуті.
Для з'ясування, наскільки сильно хвороба торкається центральної нервової системи.
Метод дослідження
Хемілюмінесцентний імуноаналіз (CLIA)
Біоматеріал дослідження
Кров (Сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!).
Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Що може впливати на результат?
Хвороби, пов'язані з підвищеною швидкістю утворення або загибелі клітин, важкі інфекційні та вірусні захворювання (цитомегаловірусні інфекції), деякі фактори, що активують імунну систему (запальні процеси та аутоімунні розлади) можуть бути причиною підвищеного рівня бета-2-мікроглобуліну.
Медикаменти – літій, циклоспорин, цисплатин, карбоплатин та аміноглікозидні антибіотики – сприяють збільшенню концентрації бета-2-мікроглобуліну в крові чи сечі.
Процедури сучасної ядерної медицини та використання рентгеноконтрастних речовин також здатні вплинути на результати аналізу.
Синоніми
Онкомаркер β2-мікроглобулін
Тимотаксин.
B2M, Thymotaxin, Beta2-Microglobulin.
Що означають результати? Референтні значення
Підвищений рівень бета-2-мікроглобуліну вказує на наявність проблеми, проте не дозволяє діагностувати будь-яку хворобу. Результати аналізу відображають активність хвороби та величину пухлинної маси.
Якщо рівень бета-2-мікроглобуліну в крові значно підвищений при діагнозі "множинна мієлома", "лейкемія" або "лімфома", прогноз захворювання несприятливий.
Зниження концентрації даного білка під час лікування множинної мієломи свідчить про позитивну реакцію у відповідь лікування, постійний чи зростаючий рівень – на неефективність терапії.
При наявних ознаках ниркових захворювань підвищений рівень бета-2-мікроглобуліну в крові та знижений рівень його у сечі свідчать про те, що причина розладу пов'язана з дисфункцією капсул ниркового клубочка. Якщо ж рівень бета-2-мікроглобуліну низький у крові та, навпаки, високий у сечі, то цілком імовірно, що причина патології полягає у пошкодженні ниркових канальців.
Підвищення рівня бета-2-мікроглобуліну після трансплантації нирки іноді свідчить про початок відторгнення штучного органу. На початок дисфункції нирок може вказувати підвищення рівня бета-2-мікроглобуліну внаслідок контакту з високими концентраціями кадмію і ртуті.
Збільшення вмісту бета-2-мікроглобуліну в цереброспінальній рідині при таких захворюваннях, як лейкемія або ВІЛ/СНІД, свідчить про те, що хвороба торкнулася центральної нервової системи.
Низькі показники бета-2-мікроглобуліну вважаються нормою. Рівні бета-2-мікроглобуліну можуть бути невиявленими в сечі та цереброспінальній рідині.
Не приймається біоматеріал, отриманий від пацієнтів, які страждають на гостру та хронічну ниркову недостатність і перебувають на лікуванні із застосуванням методу гемодіалізу.
Референтні значення:
Жінки: 0,61-2,29 мг/л
Чоловіки: 0,60-2,16 мг/л
Хто призначає дослідження?
Гематолог, педіатр, терапевт, хірург
