Рак передміхурової залози є одним із найбільш часто зустрічаються новоутворень у чоловіків. У світі він посідає 3-4 місце за поширеністю серед злоякісних новоутворень, а в деяких країнах Європи та Америки виходить на перші місця серед причин смерті від раку серед чоловіків старших вікових груп.
Зазвичай він розвивається дуже повільно, багато років. Симптоми захворювання проявляються лише при значному збільшенні маси пухлини, перетисканні уретри та порушенні відтоку сечі. Запідозрити новоутворення простати можна при скаргах пацієнта на часте, нічне, хворобливе сечовипускання, слабкий струмінь сечі, домішка гною або крові в сечі, дискомфорт внизу живота, тазу, порушення статевих функцій. При цьому дані симптоми неспецифічні і можуть виникнути при доброякісній гіперплазії простати, інфекції сечовивідних шляхів, запаленні передміхурової залози, статевих інфекціях. Рання діагностика новоутворення дозволяє своєчасно провести лікування та запобігти небезпечним для життя наслідкам. Зростання пухлини без своєчасної діагностики та лікування може призвести до метастазів у кістковій тканині, нирках, легенях. Більше 70% випадків вперше виявленого раку передміхурової залози діагностується у чоловіків віком понад 65 років. У зв'язку з цим у чоловіків старших вікових груп поява симптомів сечостатевої дисфункції потребує обов'язкового виключення раку простати.
У деяких країнах розроблено рекомендації щодо скринінгового обстеження пацієнтів без клінічних симптомів патології простати. Американська асоціація урологів виділяє кілька рівнів ризику розвитку раку передміхурової залози у безсимптомних пацієнтів: помірний ризик (здорові чоловіки без обтяженого спадкового анамнезу), підвищений ризик (за наявності раку простати в одного з близьких родичів (брата чи батька) віком до 65 років), високий ризик (за наявності новоутворення більш ніж в одного родича у віці). У групі помірного ризику рівень простатспецифічного антигену (ПСА) та пальцеве обстеження передміхурової залози рекомендовано проводити щорічно після досягнення 50-річного віку; за підвищеного ризику – з 45 років; за високого ризику – з 40 років.
Простатспецифічний антиген (ПСА) є глікопротеїном, який виробляється в передміхуровій залозі. Він здебільшого секретується із насіннєвою рідиною і лише в невеликій кількості потрапляє кров. ПСА у крові складається з двох фракцій - пов'язаної з альфа-1-хемотрипсином і вільної (незв'язаної з білком). При новоутвореннях передміхурової залози та деяких інших захворюваннях простати вміст загального та пов'язаного ПСА у крові підвищується. Чутливість та специфічність загального ПСА для діагностики раку простати становить лише 20-40 %, але збільшується при одночасному визначенні кількості вільного ПСА. Цей лабораторний тест є не діагностичним, а скринінговим. Тільки в третині випадків при підвищенні загального ПСА підтверджується діагноз рак передміхурової залози. "Золотим стандартом" діагностики раку передміхурової залози є біопсія простати з гістологічним дослідженням матеріалу. Одночасне визначення загального та вільного ПСА дозволяє диференціювати рак простати та інші неракові захворювання передміхурової залози. Визначення рівня загального та вільного ПСА спільно з пальцевим обстеженням простати визначають доцільність проведення біопсії передміхурової залози для уточнення діагнозу. Метою цього скринінгового дослідження є зменшення кількості непотрібних біопсій простати.
Доцільність призначення даного тесту у пацієнтів без будь-яких симптомів залежить від наявності факторів ризику і вирішується за участю лікаря в індивідуальному порядку.
Для чого призначають дослідження?
Скринінг новоутворень передміхурової залози;
Рішення про доцільність проведення біопсії простати;
Оцінка ефективності лікування раку передміхурової залози;
Діагностика рецидиву раку передміхурової залози.
Метод дослідження
Розрахунковий метод
Біоматеріал дослідження
Кров (Сироватка)
Як правильно підготуватися до дослідження?
Натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин. За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!).
Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії. За годину перед забором крові не можна курити. У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води. Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитися та заспокоїтись.
Важливо: при наявності діагнозу злоякісного захворювання зробити відмітку у направленні.
Що може впливати на результат?
Помилкове підвищення рівня ПСА можливе при:
пальцевому обстеженні простати, трансректальному УЗД передміхурової залози перед взяттям крові на аналіз;
біопсії передміхурової залози за кілька тижнів до дослідження;
після дослідження із застосуванням радіоізотопних препаратів;
нещодавньої цистоскопії, катетеризації сечового міхура або інфекції сечовивідних шляхів;
еякуляції за 24-48 годин до проведення тесту;
інфекціях, що передаються статевим шляхом;
після їзди на велосипеді.
Лікарські препарати, що впливають на рівень загального ПСА: алопуринол, фінастерид, циклофосфамід, метотрексат, антагоністи андрогенів.
Синоніми
Індекс вільного простат-специфічного антигену (ПСА вільний, ПСА загальний, індекс).
Простатспецифический антиген общий и свободный; ПСА общий + ПСА свободный.
Prostate cancer screening.
Що означають результати? Референтні значення
Значення вище 30 нг/мл, як правило, свідчить про наявність злоякісного новоутворення.
У хворих із виражением раком простати та метастазами відмічена концентрація 1000 нг/мл і вище.
Референтні значення:
при PSA <2,5: не має клінічного значення
при PSA 2,5-4,0: норма >10%
при PSA >4: норма >25%
Хто призначає дослідження?
Лікар загальної практики, терапевт, уролог, онколог, хірург.
